Рекреаційна діяльність на основі територій ПЗФ України
Рис.3.2.2
Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон.
Обмеження будь-якої діяльності на суміжних територіях зводиться лише до рекомендацій не розміщувати поблизу об'єктів природно-заповідного фонду екологічно небезпечне виробництво. Це веде до незахищеності периферійних ділянок із статусом суворого заповідання від впливу сільськогосподарської, лісогосподарської, рекреаційної діяльності та промислового виробництва.
Жорстке обмеження будь-якого господарського використання резервованих територій викликає негативне відношення місцевого населення і супроводжується частими порушеннями природоохоронного законодавства. Функціональні обмеження, зокрема проведення лише науково-дослідної та природоохоронної діяльності ставлять установу в жорстку залежність від державного фінансування, яке знаходиться далеко не на належному рівні. Окрім цього, збережені найбільш цікаві природні утворення держави є практично недоступними для відвідування.
Працівники природних заповідників, розуміючи складність цієї проблеми, часто проводять краєзнавчу екскурсійну діяльність, мотивуючи це необхідністю проведення екоосвітньої та ековиховної роботи, яка є однією з додаткових функцій цих природоохоронних установ.
Проте, ця діяльність є можливою лише під керівництвом працівників заповідника на спеціально облаштованих екологічних стежках, створення яких вимагає додаткових коштів. Натомість, серед рекреантiв дедалі більшої популярності набувають установи природно-заповідного фонду, які передбачають поліфункціональне використання територій.
Це національні природні парки й регіональні ландшафтні парки. У структурі їхньої діяльності рекреаційне природокористування займає одне з чільних місць [табл.4.2.2]виконують рекреаційну . Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням природної краси та її рекреаційним використанням.
Таблиця 4.2.2 Національні природні парки та їх мережа в Україні
|
№ з/п |
Назва |
Рік створення |
Загальна площа, га |
Площа земель у постійному користуванні, га |
|
1. |
Карпатський |
1980 |
50 303,0 |
38 591,0 |
|
2. |
Шацький |
1983 |
48 977,0 |
18 810,0 |
|
3. |
"Синевир" |
1989 |
40 400,0 |
27 208,0 |
|
4. |
Азово-Сиваський |
1993 |
52 154,0 |
52 154,0 |
|
5. |
Вижницький |
1995 |
7 928,4 |
7 013,4 |
|
6. |
"Подільські Товтри" |
1996 |
261316,0 |
3 015,0 |
|
7. |
Святі гори |
1997 |
40 589,0 |
11878,0 |
|
8. |
Яворівський |
1998 |
7 078,6 |
2 885,5 |
|
9. |
"Сколівські Бескиди" |
1999 |
35 684,0 |
24 702,0 |
|
10. |
Деснянсько-Старогутський |
1999 |
16 215,1 |
7 272,6 |
|
11. |
Ужанський |
1999 |
39 159,3 |
14 904,6 |
|
12. |
"Гуцульщина" |
2002 |
32 271,0 |
7 606,6 |
|
13. |
Галицький |
2004 |
14 600,0 |
14 600,0 |
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин
однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і
відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання,
перехід до економіки ринкового ...
Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток
національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і
спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації
діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
