Рекреаційна діяльність на основі територій ПЗФ України
Рис.3.2.2
Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон.
Обмеження будь-якої діяльності на суміжних територіях зводиться лише до рекомендацій не розміщувати поблизу об'єктів природно-заповідного фонду екологічно небезпечне виробництво. Це веде до незахищеності периферійних ділянок із статусом суворого заповідання від впливу сільськогосподарської, лісогосподарської, рекреаційної діяльності та промислового виробництва.
Жорстке обмеження будь-якого господарського використання резервованих територій викликає негативне відношення місцевого населення і супроводжується частими порушеннями природоохоронного законодавства. Функціональні обмеження, зокрема проведення лише науково-дослідної та природоохоронної діяльності ставлять установу в жорстку залежність від державного фінансування, яке знаходиться далеко не на належному рівні. Окрім цього, збережені найбільш цікаві природні утворення держави є практично недоступними для відвідування.
Працівники природних заповідників, розуміючи складність цієї проблеми, часто проводять краєзнавчу екскурсійну діяльність, мотивуючи це необхідністю проведення екоосвітньої та ековиховної роботи, яка є однією з додаткових функцій цих природоохоронних установ.
Проте, ця діяльність є можливою лише під керівництвом працівників заповідника на спеціально облаштованих екологічних стежках, створення яких вимагає додаткових коштів. Натомість, серед рекреантiв дедалі більшої популярності набувають установи природно-заповідного фонду, які передбачають поліфункціональне використання територій.
Це національні природні парки й регіональні ландшафтні парки. У структурі їхньої діяльності рекреаційне природокористування займає одне з чільних місць [табл.4.2.2]виконують рекреаційну . Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням природної краси та її рекреаційним використанням.
Таблиця 4.2.2 Національні природні парки та їх мережа в Україні
|
№ з/п |
Назва |
Рік створення |
Загальна площа, га |
Площа земель у постійному користуванні, га |
|
1. |
Карпатський |
1980 |
50 303,0 |
38 591,0 |
|
2. |
Шацький |
1983 |
48 977,0 |
18 810,0 |
|
3. |
"Синевир" |
1989 |
40 400,0 |
27 208,0 |
|
4. |
Азово-Сиваський |
1993 |
52 154,0 |
52 154,0 |
|
5. |
Вижницький |
1995 |
7 928,4 |
7 013,4 |
|
6. |
"Подільські Товтри" |
1996 |
261316,0 |
3 015,0 |
|
7. |
Святі гори |
1997 |
40 589,0 |
11878,0 |
|
8. |
Яворівський |
1998 |
7 078,6 |
2 885,5 |
|
9. |
"Сколівські Бескиди" |
1999 |
35 684,0 |
24 702,0 |
|
10. |
Деснянсько-Старогутський |
1999 |
16 215,1 |
7 272,6 |
|
11. |
Ужанський |
1999 |
39 159,3 |
14 904,6 |
|
12. |
"Гуцульщина" |
2002 |
32 271,0 |
7 606,6 |
|
13. |
Галицький |
2004 |
14 600,0 |
14 600,0 |
Інші цікаві матеріали
Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської
конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до
складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився
Кенігсберзький особливий військовий о ...
Заповідна мережа Рівненщини
Під час бурхливого розвитку промисловості на Україні, і не тільки, відбуваються
масові вирубки лісів, забруднення територій, що призводять до змін ландшафтів,
а це негативно впливає не тільки на оточуюче середовище, а й ...
Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин
однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і
відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання,
перехід до економіки ринкового ...
