Води
Внаслідок сухості в Австралії мало великих річок. Муррей з притокою Дарлінг - найбільші річки Австралії. Вони беруть початок на Великому Вододільному хребті та належать до басейну Індійського океану. Головне джерело їх живлення - дощі. Дарлінг набагато довший за Муррей, але не завжди доносить до нього свої води. Влітку він пересихає і розпадається на окремі водойми. На відміну від своєї притоки, Муррей у посушливий період поповнює свої води за рахунок танення снігів на вершинах Австралійських Альп, тому не пересихає. Річки басейну Муррею є важливим джерелом водопостачання для господарських цілей.
Більша частина площі материка ( його внутрішні райони) не має стоку в океан. Тому переважають тимчасові водотоки - кріки. Протягом більшої частини року вони сухі й заповнюються водою тільки після короткочасних злив. У цей період трапляються паводки, під час яких рівень води піднімається на 10-12 м. Але вода швидко спадає, залишаючи оголене кам’янисте дно.
З пануванням пустельного і напівпустельного клімату пов'язаний слабкий розвиток поверхневого стоку. Загальний обсяг річного стоку - 350 км3 (менше, ніж на інших материках). Шар стоку на більшій частині Австралії - близько 50 мм на рік, лише на навітряних схилах Великого Вододільного хребта 400 мм і більше. 7% площі Австралії належать басейнові Тихого океану, 33% площі - басейнові Індійського океану. 60% території материка займають області внутрішнього стоку з рідкими тимчасовими водотоками ("лементами"). Найбільші і найдовші лементи належать басейну озера Ейр (Куперс-Крик, Дайамантина та ін.). Стік у лементах спостерігається тільки після епізодичних літніх злив. На карстовій рівнині Налларбор поверхневий стік відсутній. Більшість рік зовнішнього стоку короткі, з невиробленим подовжнім профілем і нерівномірним режимом стоку, судноплавство є лише у низовинах, мають переважно дощове живлення.
Повені відповідно до сезону дощів у більшості рік літні, лише у Південній Австралії - зимові, а на південному сході - осінні. Найбільш повноводні і рівномірні за стоком - ріки, що починаються у Великому Вододільному хребті; найнепостійніші - ріки західного узбережжя, що стікають з напівпустельних прибережних плато. Найбагатоводніша ріка Австралії - Муррей (Марри) з головною притокою Дарлінг - найдовша ріка Австралії (довжина 2740 км), але найменш повноводна. Ріки Східної Австралії мають великі запаси гідроенергії, однак вода використовується переважно для зрошення земель. Найважливіші гідроенергетичні та іригаційні спорудження є на ріках Муррей, Маррамбіджи і Лакдан (Новий Південний Уельс), Орд і Суон (Західна Австралія), Бердекін (Квінсленд). Велике гідротехнічне будівництво ведеться в Сніжних горах для перекидання вод Сноуї-Рівер у систему Муррея, що дозволить зросити великі площі земель у головних сільськогосподарських районах Австралії.
Озера Австралії переважно безстічні та засолені. В сухий сезон вони часто розпадаються на окремі мілководні водойми або зовсім пересихають. Таким і є найбільше озеро материка - Ейр. Воно розташоване на 12м нижче рівня моря і збирає воду з величезної території за допомогою кріків. Влітку площа озера становить близько 15 тим.км.кв. Проте в інші сезони року озеро пересихає і дно його вкрите кіркою солей. Отже, не випадково Ейр називають «мертвим серцем Австралії».
Найбільші озера Австралії - Ейр, Торренс, Амадієс, Герднер. Великі скупчення дрібних озер (до 400) на південному заході Австралії - рівнина Солоних озер.
В морях, які омивають Австралію, добувають морських тварин, ловлять рибу. В морських водах розводять устриць. В теплих прибережних водах на півночі і північному сході ведеться промисел крокодилів і різних типів молюсків. Основний центр штучного розведення молюсків знаходиться в районі п-ів острова Кочерг. Саме тут, в теплих водах Арафурського моря і затоки Ван - Дімен, були проведені перші спроби по створенню спеціальних опадів. Такі експерименти проводились однією із австралійських кампаній за участю японських спеціалістів.
Нестача поверхневих вод Австралії частково компенсується великими запасами підземних вод. У прогинах давньої платформи є численні Артезіанські басейни, що займають більшу частину площі материка. Найбільшим є Великий Артезіанський басейн у Центральній низовині - найбільший у світі (пл. 1736 тис. км2). Його слабо солона вода використовується населенням для забезпечення пасовищ, а також для побутових потреб.
Підземні води - важливе джерело водопостачання посушливих районів, але через сильну мінералізацію води придатні в основному для промисловості і транспорту та для обводнення пасовищ.
Водна проблема - одна з найголовніших в Австралії. На материку дбайливо ставляться до водних ресурсів. Широко застосовується повторне використання води, в окремих районах побудовані опріснювальні установки.
Інші цікаві матеріали
Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело
задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство
безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне
значення: наукове, мат ...
Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до
складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана
Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими
полками (Переяславським, Іркліївськи ...
Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Льві́вська о́бласть —адміністративно-територіальна
одиниця (область) на крайньому
заході України. Є однією з трьох
областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону.
Одна з на ...