Природні умови і ґрунти Закарпаття

За фізико-географічним та агроґрунтовим районуванням підзона Закарпаття представлена двома провінціями: Закарпатське передгір'я і Закарпатська низина.

Закарпатське передгір'я - це досить чітко відокремлена вертикальна лісо-лучна зона буроземно-підзолистих ґрунтів. Вона простягається з північного заходу від кордону із Словаччиною на південний східний м. Хуста - так званих Хустських воріт, які порізала р. Тиса. У Вигорлат-Гутинському магматичному хребті, над Закарпатською низиною Передгір'я підноситься на 175-275 м. Різниця у висотах визначила насамперед значну різницю у кліматичних умовах - збільшення атмосферних опадів і зниження температури повітря порівняно з низиною.

Біля Хуста середньорічна кількість опадів дорівнює 1029 мм, а в Буштині - 907 мм, тоді як на низині у с. Варах випадає в середньому за рік 670 мм, а в Ужгороді - 782 мм. Середньорічна температура повітря у Хусті коливається від +8 °С до +9 °С, у Буштині - від +7,7 до +9,0 °С, а в с. Кам'янці - навколо +8,4°С, тоді як на низині у Берегові - від +9,8 °С до +11 °С, а в Ужгороді - від +8 °С до + 1 єС.

У північно-східній частині Передгір'я кількість атмосферних опадів за рік коливається в межах від 800 до 1000 мм і більше, а за період з температурою понад 10°С - в межах 500-550 мм. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,3.

У своїй основі Закарпатське передгір'я складено магматичними, переважно середніми породами (андезитами та ін.) Вигорлат-Гутинського хребта. Цей хребет простягається вздовж північної межі Закарпатського прогину і входить до складу Гірської буроземно-лісової зони. У зону ж Закарпатського передгір'я він входить у формі як кристалічних вулканічних утворень, так і вулканічних туфів, які, виходячи місцями на поверхню, с причиною поширення бурих лісових і глибоко дерново-буроземних ґрунтів серед буроземно-підзолистої зони. Окремі куполи вулканічних утворень, які розкидані по Закарпатській низині, відомі під назвою Берегівського і Косинського передгір'їв Чорної гори (біля м. Виноградова). У зв'язку з цим за материнські породи тут служать щебенюваті делювії магматичних порід, у тому числі червоноколірні глини і місцями конгломерати, а також елювій флішу.

Закарпатське передгір'я має горбисто-увалистий, часто зсувний рельєф, є сильно еродованим. Природна рослинність, під якою проходить ґрунтоутворення, складається переважно із дубових лісів, представлених дубом черешчатим і скельним. Крім дубів, тут ростуть бук, граб, а на вологих місцях - ясен, в'яз шорсткий, береза. Трав'яний покрив становить 30-40 % і складається переважно з осоки.

Природні умови Закарпатського передгір'я, які характеризуються промивним і застійно-промивним водними режимами, різким ступенем дренованості та щебенюватості ґрунтотворних порід, сприяли утворенню буроземно-підзолистих, бурих лісових, глибокодерново-буроземних, дерново-глейових лучно-буроземних алювіальних і лучних глейових ґрунтів.

Буроземно-підзолисті або підзолисто-буроземні оголені ґрунти утворюються на малодренованому і щебенюватому елювії-делювії флішу магматичних порід.

Профіль підзолисто-буроземного поверхнево-оглеєного ґрунту, поширеного біля с. Колчина Мукачівського району Закарпатської області.

Валовий хімічний склад підзолисто-буроземних ґрунтів Закарпатського передгір'я не відрізняється від хімічного складу інших ґрунтів цієї під зони. У них переважають SiO2 (72,0-81,9 %) та АІ2О3 (10,0-15,2 %). Відносно велика кількість Fe2O3 (2,9-6,0 %). Всі інші оксиди містяться на рівні 0,1 -1,0 %. На відміну від інших ґрунтів, у підзолисто-буроземних поверхнево-оголених дещо звужене співвідношення SiO,: R2O3 - 6,6-11,8.

Підзолисто-буроземні ґрунти переважно важкі за гранулометричним складом. Зокрема, у важко суглинкових ґрунтах явно переважає грубий пил (фракція 0,05-0,01 мм). У верхньому гумусово-елювіальному горизонті He(gl) на нього припадає 43.9 %. а з глибиною збільшується до 44,6-45,1%. Відносно багато у цих ґрунтах дрібного пилу (13,6-20,0%) і мулу (18.7-25,8%).

З валовим хімічним і гранулометричним складами пов'язані фізико-хімічні властивості підзолисто-буроземних ґрунтів. Ці ґрунти мало гумусні. Якщо не враховувати лісової підстилки чи дернини, в яких вміст гумусу доходить до 8 % і більше, у верхньому гумусово-елювіальному горизонті Не гумусу міститься від 1,6-2,6 %, а з глибиною знижується до 0,5-0,8 %. Ці ґрунти дуже кислі - рН сольове дорівнює 4,2-5,5, а гідролітична кислотність - 4,7-9,1 мекв/100 г ґрунту. У більшості випадків у них мало обмінних катіонів Са" (4,0-5,4 мекв/100 г Ґрунту) і Mg" (2,2-2,0 мекв/100 г ґрунту). Недостатньо забезпечені ці ґрунти рухомими формами поживних речовин, особливо азоту і фосфору. Зокрема, рухомого фосфору в них є 18-66 мг/ кг ґрунту. За винятком верхнього гумусово-елювіального горизонту, у цих ґрунтах мало обмінного калію (24-89 мг/кг ґрунту).

Інші цікаві матеріали

Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...

Характеристика Нової Зеландії
Нова Зеландія - найкрасивіша країна світу. Цей дивовижний оазис райського життя розташований в південно-західній частині Тихого океану, на двох чудових островах - Південному та Північному, розділених протокою Кука, а так ...

Австралія – держава і континет
Австралійський Союз (англ. Commonwealth of Australia), Австралія (англ. Australia, від лат. austr ā lis"південний") - держава в Південній півкулі, розташована на материку Австралія, острові Тасманія та к ...