Роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Швейцарії

Господарський комплекс будь якого рівня є складною економічною системою, сукупністю технологічно і економічно взаємопов’язаних виробництв і підприємств.

Господарський комплекс складається із просторових соціально-економічних підсистем: адміністративних одиниць, економічних районів, спеціальних економічних зон тощо.

Основними видами структури господарства країни та регіону є:

· галузева;

· виробничо-технологічна;

· територіальна;

· функціональна;

· організаційно-управлінська.

На основі структури формуються сфери виробничої діяльності - матеріальна (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт та зв'язок виробничого призначення) та нематеріальна (виробництво соціальних, наукових, інформаційних, інституційних послуг).

Функціональну структуру господарства представляють міжгалузеві комплекси - сукупність галузей та виробництв, об’єднаних коопераційними та інтеграційними зв’язками з переробки сировини і виготовлення кінцевої продукції. Кожен міжгалузевий комплекс включає спеціалізовані, допоміжні та обслуговуючі галузі. Виділяють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, гірничо-металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, будівельний, агропромисловий, транспортний, комплекс з виробництва промислових товарів народного споживання.

Отже, така структурна схема господарського комплексу передбачає цілісну структуру господарства [3].

Офіційна назва країни - Швейцарська Конфедерація. Швейцарія - держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. кв. км.

Рис. 1. Розташування Швейцарії на карті Європи [23].

За площею вона посідає 130 місці у світі. На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону - 334 км), на заході - з Францією (довжина кордону - 573 км), на півдні - з Італією (довжина кордону - 740 км), на сході - з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону - 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний - італійськими Альпами і Женевським озером.

Рис. 2. Країни з якими межує Швейцарія [23].

До складу Конфедерації входять 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів: Ааргау - Aargau (Argovie ), Аппенцелль - Appenzell , Базель - Basel (Basel), Берн - Bern (Bern), Вале - Valais (Валліс - Wallis), Во - Vaud (Ваадт - Waadt), Гларус - Glarus ( Glaris ), Граубюнден - Graubunden (Grisons), Женева - Geneve (Genf), Золотурн - Solothurn (Soleure), Люцерн - Luzern (Lucerne), Нойшатель - Neuchatel (Neuenburg), Санкт-Галлен - St.Gallen (St.Gall), Тіччіно - Ticino (Тессін - Tessin ), Тургау - Thurgau (Thurgavie), Унтервальден - Unterwalden, Урі - Uri, Фрібург - Fribourg (Freiburg), Цуг - Zug (Zoug), Цюріх - Zurich, Шафгаузен - Schaffhausen (Schaffhousen), Швюц - Schwyz, Юра - Jura.

Кантони поділяються на громади.

У Швейцарії можна виділити чотири райони - Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.

Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.

Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) більш гориста, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу - Альпи.

Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.

Найбільший, але водночас рідко населений район країни - Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.

Державний устрій. Швейцарія - федеративна парламентська республіка.

Глава держави - президент. У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.

Законодавча влада. Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради (Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati) [11].

Інші цікаві матеріали

Планування та організація виконання комплексу топографо- геодезичних робіт на Новодністровському обєкті
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м.Новодністровськ Черні ...

Паливно-енергетичний комплекс України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех ...

Історія земної кори проблеми, закономірності, роздуми
Історична геологія, що розшифровує умови й закономірності розвитку земної кори та планети в цілому, є наукою, що активно розвивається. Можливість точно датувати найрізноманітніші події минулого, вивчати вплив космосу на ...