Роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Швейцарії
Господарський комплекс будь якого рівня є складною економічною системою, сукупністю технологічно і економічно взаємопов’язаних виробництв і підприємств.
Господарський комплекс складається із просторових соціально-економічних підсистем: адміністративних одиниць, економічних районів, спеціальних економічних зон тощо.
Основними видами структури господарства країни та регіону є:
· галузева;
· виробничо-технологічна;
· територіальна;
· функціональна;
· організаційно-управлінська.
На основі структури формуються сфери виробничої діяльності - матеріальна (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт та зв'язок виробничого призначення) та нематеріальна (виробництво соціальних, наукових, інформаційних, інституційних послуг).
Функціональну структуру господарства представляють міжгалузеві комплекси - сукупність галузей та виробництв, об’єднаних коопераційними та інтеграційними зв’язками з переробки сировини і виготовлення кінцевої продукції. Кожен міжгалузевий комплекс включає спеціалізовані, допоміжні та обслуговуючі галузі. Виділяють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, гірничо-металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, будівельний, агропромисловий, транспортний, комплекс з виробництва промислових товарів народного споживання.
Отже, така структурна схема господарського комплексу передбачає цілісну структуру господарства [3].
Офіційна назва країни - Швейцарська Конфедерація. Швейцарія - держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис. кв. км.
Рис. 1. Розташування Швейцарії на карті Європи [23].
За площею вона посідає 130 місці у світі. На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону - 334 км), на заході - з Францією (довжина кордону - 573 км), на півдні - з Італією (довжина кордону - 740 км), на сході - з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону - 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний - італійськими Альпами і Женевським озером.
Рис. 2. Країни з якими межує Швейцарія [23].
До складу Конфедерації входять 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів: Ааргау - Aargau (Argovie ), Аппенцелль - Appenzell , Базель - Basel (Basel), Берн - Bern (Bern), Вале - Valais (Валліс - Wallis), Во - Vaud (Ваадт - Waadt), Гларус - Glarus ( Glaris ), Граубюнден - Graubunden (Grisons), Женева - Geneve (Genf), Золотурн - Solothurn (Soleure), Люцерн - Luzern (Lucerne), Нойшатель - Neuchatel (Neuenburg), Санкт-Галлен - St.Gallen (St.Gall), Тіччіно - Ticino (Тессін - Tessin ), Тургау - Thurgau (Thurgavie), Унтервальден - Unterwalden, Урі - Uri, Фрібург - Fribourg (Freiburg), Цуг - Zug (Zoug), Цюріх - Zurich, Шафгаузен - Schaffhausen (Schaffhousen), Швюц - Schwyz, Юра - Jura.
Кантони поділяються на громади.
У Швейцарії можна виділити чотири райони - Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.
Найгустіше заселена та найбільш економічно розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я Альп.
Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель, Фрібург, Во, Женева) більш гориста, ніж північ країни. Цей район містить у собі центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, зі сходу - Альпи.
Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.
Найбільший, але водночас рідко населений район країни - Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.
Державний устрій. Швейцарія - федеративна парламентська республіка.
Глава держави - президент. У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
Законодавча влада. Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради (Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati) [11].
Інші цікаві матеріали
Історія гірництва в Україні
Гірництво,
яке започаткувало історію техніки й справило суттєвий вплив на становлення
людського суспільства, було невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з
давніх часів населяли територію України.
Як
свідча ...
Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело
задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство
безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне
значення: наукове, мат ...
Париж, його історія, культура та суспільство
Метою
роботи є історичний розгляд міста Парижа, його сучасний стан та прогнози на
майбутнє.
Згідно
мети, було поставлено наступні завдання:
проаналізувати
історичний розвиток Парижу;
дослідити
сучасний стан м ...