Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Швейцарії

Передумови розвитку та розміщення відіграють важливу роль у подальшому розвитку господарського комплексу країни. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Швейцарії такі: історичні, природні та демографічні.

Швейцарія - внутрішньоматерикова частина, яка не має виходу до Світового океану, від Середземного моря її видокремлюють 150 - 200 км території Італії. На заході Швейцарія межує із Францією , на сході - з Австрією та Ліхтенштейном , на північному сході з ФРН , на півдні - з Італією . Загальна довжина кордонів становить країни становить 1852 км. Сусідство Швейцарії з економічно розвиненими країнами світу забезпечує економічне співробітництво, потоки експорту та імпорту товарів з цими країнами світу.

Дата заснування Швейцарської Конфедерації - 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі) - Урі, Швіц і Унтервальден, захищаючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали оборонний союз («вічний союз») в рамках «священної Римської імперії». До речі, назва Швейцарії походить від назви одного з цих кантонів - Швіца.

Те, що конфедерація була сильною, засвідчив 1315 рік, коли горці лісових округів Урі, Швіц і Унтервальден зіткнулися з військами, які перевершували Габсбургів і їх союзників. У 1332-1353 роках міста Люцерн, Цюріх і Берн, сільські громади Гларус і Цуґ уклали окремі угоди з трьома округами, що об'єдналися, утворивши ряд конфедерацій.

Після початку Першої світової війни виникла загроза національній єдності Швейцарії: франкомовні швейцарці в основному симпатизували Франції, а німецькомовні - Німеччині. Чотирирічна мобілізація лягла важким тягарем на економіку країни, відчувався дефіцит промислової сировини, зростало безробіття, не вистачало продовольства. Початок Другої світової війни застав населення країни більш згуртованим: мало хто у Швейцарії вітав нацизм. Однак у стратегічному відношенні стан конфедерації був більш вразливим, оскільки вона знаходилася в оточенні тоталітарних держав. Та Швейцарія у війнах завжди дотримувалась нейтралітету, тому її економіка страждала не так сильно, як у країн, які були втягнуті у війну.

Природно - ресурсний потенціал Швейцарії відзначається унікальністю.

Рельєф. Швейцарія - гірська країна, в якій найбільшу частину території займають Альпи і лише на півдні розташовані невеликі ділянки низовин. У державі знаходиться найбільша центральна частина Альп. Для Швейцарії характерна велика кількість гір.

Висота найбільшого гірського піку - піку Дюфур - більше чотирьох з половиною тисяч метрів(4634 м) . Гори займають всю центральну і в значного ступеня південну і східну частини країни. Долини Рони і Рейнуділять Швейцарські Альпи на дві майже паралельні групи гірських хребтів, що тягнуться з південного заходу на північний схід. Найвища частина Альп складена кристалічними породами. Альпи складені гранітами, гнейсами, вапнякими та іншими твердими породами. Для них характерні різкі форми рельєфу: унікальні стрімчаки та скелі, глибокі ущелини. Високогірні області покриті вічними снігами і льодовиками. Найбільший з цих льодовиків і один з найбільших в Європі - Алечській.

Між Бернськімі Альпами і Юріївною від протікаючого по межі з Німеччиною Рейну до Женевського озера тягнеться хвилясте невисоке Швейцарське плоскогір'я (висота 400-600 м), що є найнаселенішою частиною країни. меліорації.

Клімат. У Швейцарії переважає вологий, на плоскогір’ї - помірно теплий, у горах - холодний клімат. Добові температури у низинах взимку в середньому коливаються від -10 до -16оС, влітку вони збільшуються до +27оС і вище. У січні-лютому при високому тиску над Альпами переважає ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовими видами спорту. Весною, влітку та восени віють фени (теплі сухі вітри, що дують зі сходу на південний схід). У зв’язку з великими висотами у Швейцарії випадає багато опадів: на узбережжі Женевського озера - 1040 мм, в Давосі - 1500 мм, на південному сході - 970 мм.

Ріки, ліси й озера. Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600 Найкрупніші з них - Женевське і Бодеськоє. Далі йдуть Невшательськоє, Лаго-Маджоре, Фірвальдштетськоє (озеро чотирьох каналів), Цюріхське і озеро Лугано. Походження їх в основному тектонічно-льодовикове. Береги облямовані лісистими горбами або скелястими горами, схили яких обриваються прямо у воду. Крупні озера - не тільки місця паломництва туристів, вони виконують важливу роль в судноплавстві і меліорації.

Інші цікаві матеріали

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний цех
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...

Застосування інноваційних технологій навчання географії
1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної полі ...