Походження та геологічна еволюція

Досліджуючи глобальні палеогеографічні реконструкції, можна у загальних рисах прослідкувати історію формування Південного океану. Як відомо, існує багато варіантів глобальних реконструкцій, які були виконані радянськими та іноземними вченими, однак дані реконструкції були виконані на основі різноманітних методик і на різному фактичному матеріалі - геофізичному, географічному, геологічному та іншому, - відрізняються головним чином уявленнями про геодинамічну історію Північної півкулі. Для Південної півкулі ці відмінності менш значущі. Це дозволяє не проводити тут порівняльного аналізу карт різних авторів, а можна дати загальну схематичну картину утворення Південного океану.

По-скільки, Південний океан розглядається як водний простір, що оточує Антарктичний материк, тоді його генезис потрібно досліджувати як геодинамічну історію формування самостійної континентально-океанічної Антарктичної плити.

В кембрії древній Антарктичний материк, що входив у єдиний супер материк Гондвану, був частиною плити і знаходився далеко від Південного полюса та був наближений до екваторіальних широт. За наступні 250 млн. років ситуація змінилася не суттєво і лише у пермський період вся Гондванська плита прийшла у рух, поступово рухаючись на південь і майбутня Антарктида зайняла положення поблизу Південного полюса. У середньому та верхньому юрських періодах геодинамічні процеси в межах Гондванської плит активізувалися, відбувся відкол Африки і Південної Америки від Антарктиди з Австралією і за рахунок розкриття Індійського океану і формування нової літосфери з’являється область нарощування Антарктичної плити (але ще з Австралією)[2].

В ранньому крейдовому періоді разом з процесами, що продовжувалися про які вище зазначено, почала формуватися друга частина Антарктичної плити за рахунок посування Південної Америки від Африки і розростання Південної Атлантики. Цей процес продовжується до сьогоднішнього часу, але у ранньому еоцині відбувся вперше відкол іще однієї частини плити, і це була Індо-Австралійська. З того часу і тут починається швидке нарощування Антарктичної плити за рахунок океанічної літосфери.

Таким чином, на фоні бурхливої тектонічної та географічної перебудови зовнішнього вигляду Землі у мезокайнозої останнім епізодом у формуванні Південного океану в сучасному вигляді, що продовжується і сьогодні, можна вважати час 55 - 45 млн. років назад, коли Австралія відділилася від Антарктиди, а з іншого боку почала розростатися протока Дрейка і виникло циркумполярна течія.

Виходячи з аналізу географічних полів, можна припускати, що найбільш інтенсивно формується і має більш молодий геологічний вік Австро-Тихоокеанічна частина Південного океану, а єдиним участком, де можливо, збереглася мезозойська кора на дні цього океану, являється регіон між хребтом Кергелен і Антарктичним полу островом.

Інші цікаві матеріали

Водоспади Південної Америки
Навіть при побіжному погляді на карту Південної Америки одразу впадає в око яскраво виражена своєрідність будови її поверхні. Це країна високих гір, великих плоскогір'їв і низин. Уздовж усього західного узбережжя на т ...

Транспорт і зв'язок
Головною ціллю в транспортної галузі є більш повне, безпечне, якісне задоволення потреб населення та економіки району у послугах транспорту, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг і мостів, планомірни ...

Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку
Актуальність теми. Технічні культури в Україні - один з рпровідних підкомплексів АПК України, від рівня розвитку якого залежить активність розвитку АПК в Україні. Світове сільське господарство в останні роки зберегло те ...