Рекреаційні ресурси
Рекреаційні ресурси забезпечують відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров’я і підтримки працездатності населення. До рекреаційних ресурсів відносять об’єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. До їх складу входять мінеральні води, грязі, кліматичні, ландшафтні, пляжні та пізнавальні ресурси. Вони розміщені практично по всій території України, однак їх територіальне розміщення є дуже не рівномірним [6, 13].
До складу земель, що вимагають створення особливого режиму охорони та забезпечення цільового функціонального використання на території України відносяться:
курортні землі (території розповсюдження понад 400 джерел лікувальних мін. вод і 104 родовищ лікувальних грязей; території морських пляжів довжиною 1160 км; земельні ділянки 1059 санаторіїв на 203 тис. місць);
рекреаційні землі (земельні ділянки 2380 закладів організованого відпочинку та туризмом на 398 тис. місць; території масового короткочасного відпочинку населення у приміських зелених зонах; земельні ділянки дачних поселень та садівничих товариств);
землі природоохоронного фонду, який використовується для екологічного туризму та рекреації (території 5 національних природних парків, 10 регіональних ландшафтних парків, 3 біосферних заповідників, 1800 заказників, 500 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва);
землі об’єктів історико-культурної спадщини (території розташування більше 125 тис. пам’яток історії, археології, етнографії, ахітектури).
За даними оцінки ресурсного потенціалу земель курортів і рекреації та туризму, земель історико-культурного призначення, територія їх розповсюдження може складати близько 9,1 млн. га, або майже 15% території країни. Це більш, ніж вдвічі перевищує площі тих земель, які використовуються для цих цілей на сучасному етапі. Згідно з прогнозними розрахунками на базі використання цього потенціалу є можливість одночасно оздоровити близько 50 млн. чоловік, тобто майже все населення України. З іншого погляду - це могутній потенціал розвитку міжнародного туризму, який у багатьох країнах світу є прибутковою галуззю національної економіки. В Україні доля доходів від туризму у ВНП не перевищує оного відсотка.
Водночас, значні земельні території необхідні для створення охоронних зон (санітарної охорони курортів та лікувальних ресурсів, водоохоронних, охорони історико-культурної спадщини), а також для створення прибережних захисних смуг, які виконують природоохоронні функції і мають режим обмеженої господарської діяльності.
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших
проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання,
збереження і відтворення природних ресурсів.
А серед природних
комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...
Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний
етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та
міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення
всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...
Ландшафт, як природно-територіальний комплекс
ЛАНДШАФТ - це генетично
однорідний ПТК, що має однаковий геологічний фундамент, один тип рельєфу,
однаковий клімат і складається із властивих тільки даному ландшафту набору
динамічно сполучених і закономірно повторюютьс ...