Особливості геологічної будови та рельєфу дна

Цей дослідник, аналізуючи особливості будови середньо-атлантичного хребта по проляганню, відмітив закономірну подібність відрізків з різко вираженою рифовою структурою і вулканічних плато типу Азорського чи Вознесення. Плато Принц-Едуард - Крозе можна розглядати як аналог останніх[4].

Центрально-Індійський хребет також закінчується подібним плато - це плато Сен-Поль - Амстердам з однойменними острова-вулканами. Від цього плато до сходу простирається зі своїми особливостями побудоване Австрало-Антарктичне підняття; воно «на поперечних профілях представляє широкий згиб дна, поверхня якого сильно посічена, але глибина по січень не значна - десятки та перші сотні метрів» (Канаєв, 1979). Усі підняття розбито багато чисельними поперечними розломами. Особливо густо вони розсікають середню частину підняття, що отримала назву «зона Австрало-Антарктичної незгоди». Особливий тектонічний розтин характеризує також східну частину підняття. Тут серія субмеридіональних розломів січе підняття таким чином, що викроєні по ним сегменти підняття зміщені відносно один одного до півдня і утворюють в плані так би мовити драбину, що простежується а ж до переходу в південно-тихоокеанське підняття. З одним з цих розломів пов’язано утворення вулканічного хребта Балені.

Південно- і Східно-тохоокеанське підняття охарактеризовані в книзі Тихий океан (1981). Згадаємо, що в їх будові є загальні риси з Австрало-Антарктичним підняттям - це, більша ширина і відносно неглибокий вертикальний розтин рельєфу. А.В.Живаго (1979) вказує також на відсутність середньої рифової долини разом з цим відмічається більш густа система трансформованих розломів, що розсікають обидва підняття. В одному із трогів, пов’язаних з найкрупнішою тут системою розломів Елтанін, в 1977 році були знайдені виходи метаморфічних сланців підбальтово-габбро-передотитовим розрізом земної кори, що вказує на можливу участь метаморфічних порід в будові океанічної земної кори (Кошинцев, Фріц-Харт, 1978)[5].

Чилійське підняття також розглядається як гілка системи середньо-океанічних хребтів глибини тут досягають близько 3 - 3,5 тис. м на окремих вузьких депресіях вони більші 4 - 4,5 тис. м. Ці депресії також являються океанічними трогами, що обумовлені трансформними розломами. По цим розломам окремі сегменти підняття потерпіли значне зміщення до сходу.

Донні відклади. Для розподілу донних відкладів Південного океану характерна чітко виражена зональність. В рамках підводної окраїни, значну частину складають відклади від айсбергів, що з віддаленням ввід континенту змінюються кременистими діатомовими мулами, найбільш характерними для котловин ложа Південного океану. На серединних хребтах, що утворюють прикордонну зону Південного океану, розвинені змішані кремнистовапнякові та змінюючи їх до півночі форамініферові відклади.

Інші цікаві матеріали

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторів
Управління земельними ресурсами дозволяє тримати руку на “пульсі” втілення земельної політики в реальне життя. Адже ліквідація монополії державної власності на землю зініціювала створення приватних агро групувань, ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...

Природні енергоресурси та їх використання
Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне викори ...