Особливості геологічної будови та рельєфу дна
Цей дослідник, аналізуючи особливості будови середньо-атлантичного хребта по проляганню, відмітив закономірну подібність відрізків з різко вираженою рифовою структурою і вулканічних плато типу Азорського чи Вознесення. Плато Принц-Едуард - Крозе можна розглядати як аналог останніх[4].
Центрально-Індійський хребет також закінчується подібним плато - це плато Сен-Поль - Амстердам з однойменними острова-вулканами. Від цього плато до сходу простирається зі своїми особливостями побудоване Австрало-Антарктичне підняття; воно «на поперечних профілях представляє широкий згиб дна, поверхня якого сильно посічена, але глибина по січень не значна - десятки та перші сотні метрів» (Канаєв, 1979). Усі підняття розбито багато чисельними поперечними розломами. Особливо густо вони розсікають середню частину підняття, що отримала назву «зона Австрало-Антарктичної незгоди». Особливий тектонічний розтин характеризує також східну частину підняття. Тут серія субмеридіональних розломів січе підняття таким чином, що викроєні по ним сегменти підняття зміщені відносно один одного до півдня і утворюють в плані так би мовити драбину, що простежується а ж до переходу в південно-тихоокеанське підняття. З одним з цих розломів пов’язано утворення вулканічного хребта Балені.
Південно- і Східно-тохоокеанське підняття охарактеризовані в книзі Тихий океан (1981). Згадаємо, що в їх будові є загальні риси з Австрало-Антарктичним підняттям - це, більша ширина і відносно неглибокий вертикальний розтин рельєфу. А.В.Живаго (1979) вказує також на відсутність середньої рифової долини разом з цим відмічається більш густа система трансформованих розломів, що розсікають обидва підняття. В одному із трогів, пов’язаних з найкрупнішою тут системою розломів Елтанін, в 1977 році були знайдені виходи метаморфічних сланців підбальтово-габбро-передотитовим розрізом земної кори, що вказує на можливу участь метаморфічних порід в будові океанічної земної кори (Кошинцев, Фріц-Харт, 1978)[5].
Чилійське підняття також розглядається як гілка системи середньо-океанічних хребтів глибини тут досягають близько 3 - 3,5 тис. м на окремих вузьких депресіях вони більші 4 - 4,5 тис. м. Ці депресії також являються океанічними трогами, що обумовлені трансформними розломами. По цим розломам окремі сегменти підняття потерпіли значне зміщення до сходу.
Донні відклади. Для розподілу донних відкладів Південного океану характерна чітко виражена зональність. В рамках підводної окраїни, значну частину складають відклади від айсбергів, що з віддаленням ввід континенту змінюються кременистими діатомовими мулами, найбільш характерними для котловин ложа Південного океану. На серединних хребтах, що утворюють прикордонну зону Південного океану, розвинені змішані кремнистовапнякові та змінюючи їх до півночі форамініферові відклади.
Інші цікаві матеріали
Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф
освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного
етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна
вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...
Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є
Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським
морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють
сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...
Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія
України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін.
Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років
нинішнього століття. Територія і населення району має с ...