Структура регіонального господарського комплексу
· зниження ресурсо- та енергоємності;
· зростання продуктивності праці;
· стимулювання впровадження інновацій та технічного переоснащення підприємств;
· поступове зростання обсягів інвестицій у галузі економіки, орієнтовані на внутрішній ринок, які виробляють продукцію з високою часткою доданої вартості та швидким обертанням капіталу.
В Україні зберігається проблема подолання значних асиметрій між показниками промислового виробництва за регіонами, а також співвідношення між максимальними та мінімальними показниками випуску промислової продукції на душу населення.
Територіальна структура та організація регіонального господарського комплексу відображає просторові форми існування економічної системи та обумовлює специфіку управління господарською системою. Просторове упорядкування діяльності різних суб’єктів господарювання (на засадах раціонального використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, подолання диспропорцій у розміщенні джерел сировини, палива, енергії, місць виробництва та споживання продукції) є одним з дієвих факторів регіонального розвитку.
Територіальну структуру господарства можна розглядати і як результат комплексної взаємодії таких компонентів: природно-ресурсного потенціалу, населення, виробничих і обслуговуючих структур, соціальної інфраструктури.
Головними її елементами виступають:
· економічні райони;
· підрайони;
· локальні виробничі утворення у вигляді промислових вузлів, центрів, пунктів.
Особливе місце посідають територіально-виробничі комплекси, які утворюються підприємствами або установами з тісними інформаційними, господарськими чи іншими взаємозв’язками.
Основні напрями вдосконалення територіальної структури полягають у:
· зростанні питомої ваги прогресивних галузей з високими якісними параметрами зайнятої робочої сили та основних виробничих фондів;
· трансформації структурних характеристик на користь соціально орієнтованих галузей, екологобезпечних виробництв;
· формуванні нових структурних елементів інноваційної спрямованості (технопарки, технополіси);
· підвищення адаптаційних можливостей територіальних структур щодо зміни кон’юнктури товарного ринку.
Висновок
В межах кожної держави, в тому числі й України, формується національний господарський комплекс. Це сукупність усіх організацій, установ, закладів, підприємств країни, які об'єднуються в одне ціле не лише спільною територією, але й тісними та постійними господарськими зв'язками. Національний господарський комплекс функціонує в умовах сформованого національного внутрішнього ринку. Підсистемами національного господарського комплексу країни є її регіональні господарські комплекси.
Регіональний господарський комплекс - це сукупність видів діяльності, здійснюваних у межах регіону і об’єднаних тісними виробничими, комерційними та іншими зв’язками.
В Україні сучасні регіональні господарські комплекси можна оцінити більш з негативної, ніж з позитивної сторони. Україна має значний потенціал, велику сировинну базу. Проте, в галузях промисловості застосовується застаріле технічне обладнання, що призводить до нераціонального використання ресурсів, спостерігається велике перевантаження екологічно-небезпечних галузей, низький рівень транспортної, енергетичної, інформаційної інфраструктури, зростання нерентабельних виробництв та низький рівень розвитку галузей, що визначають темпи інвестиційного оновлення виробництва.
Інші цікаві матеріали
Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність
теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає
в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів,
соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до
складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана
Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими
полками (Переяславським, Іркліївськи ...