Природно-ресурсний потенціал районів

Північно-Західний економічний район розташований у таких природних зонах, як Українське Полісся та Лісостепова зона, таке розміщення характерне і для Північно-Східного району, але на відміну від Північно-Західного він також лежить у межах північної частини Степової зони. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва,транспорту, економічну ефективність галузей господарства [6].

На території Північно-Західного економічного району виділяють північну заболочену частину, де знаходиться Полісся, а на півдні - Волинська височина, яка порізана балками і річковими долинами.

Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямі. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна - 139 м на межиріччі Стоходу і Прип’яті. Північна частина області лежить у межах Поліської низовини, що являє собою моренно-зандрову і терасну рівнину. В середній частині простягається Волинське пасмо, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. В східній частині лежить денудаційна рівнина, утворена озерно-льодовиковими відкладами. Південна частина області зайнята Волинською височиною поверхня якої порізана балками і річковими долинами. Пересічна висота 220-250 м, максимальна - 342 м (Мізоцький кряж), складена в основному з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське і Гощанське плато, Мізоцький кряж.

В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита і Волино-Подільські монокліналі, що характеризуються значним поширенням льодовикових і карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, болотами, значною кількістю озер і залісненістю (до 25-45 %). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 p.) [9].

Рельєф Північно-Східного економічного району відрізняється від Північно-Західного, що зумовлено його розташуванням. На північному сході та сході району Придніпровська низовина переходить у південно-західні відроги Середньоруської височини, що глибоко розчленовані долинами річок і яружно-балковою мережею.

У полтавській області розташована акумулятивна лесова рівнина; на південному сході Харківської обл. - початок Сіверсько-Донецької терасової долини. Вздовж північно-східної межі району проходять схили Воронезького кристалічного масиву,який прорізують долини притоки Дніпра і Сіверського Дінця. Західна частина Північно-Східного економічного району зайнята Дніпровсько-Донецькою западиною, до якої приурочені поклади нафти та газу.

У ландшафтному відношенні в Північно-Східному районі виділяють такі природні області: Українське Полісся; Північна лісостепова область Полтавської рівнини; Південна Лісостепова область у східній частині Придніпровської низовини; Сумська Лісостепова область в межах Середньоруської височини; Харківська лісостепова область на схилі Воронезького кристалічного масиву і частині Дніпровсько-Донецької западини; степова область Придніпровської лівобережної низовини.

Клімат району помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня від - 4,4° (ст. Світязь) до - 5,1°С (ст. Маневичи), липня + 18,8°С. Абсолютний мінімум температури - 39°С, абсолютний максимум + 39°С. Період з температурою +10°С становить 150-160 днів. Сума активних температур 2495-2580°. Опадів 550-640 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше - взимку. По території області кількість опадів зростає з північного - сходу на південний - захід. Північно-західна частина регіону належить до вологої, помірно теплої, південно-східна - до недостатньо вологої, теплої агрокліматичних зон. Діє 6 метеостанцій (Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Любешів, Маневичі, Світязь) та Волинський обласний центр по гідрометеорології [2].

Інші цікаві матеріали

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...