Історичні особливості

Загадковий континент Антарктида завжди привертав до себе дослідників і вчених всіх мастей. А після того, як російські вчені дісталися до підлідного озера Схід, цей інтерес спалахнув з новою силою. Цікаво, що льодовий континент досліджений не краще, ніж Марс. І не багатьом відрізняється від Марса, хіба тут побільше кисню. А температура практично така ж, місцями стовпчик термометра опускається до мінус 90 градусів Цельсія. Вченим до цих пір не відомо, що ховається під багатокілометрової товщею антарктичного льоду. Але також вчені мають і дуже туманне уявлення про те, що діється на поверхні континенту. Адже фотографій поверхні Марса з високою роздільною здатністю набагато більше, ніж фотографій поверхні Антарктиди.

Детальні зображення рельєфу поверхні сніжного материка є тільки на вузькій смужці в районі Землі королеви Мері і там уже були знайдені різні сюрпризи. Але ж на решті поверхні ще багато не досліджених місць, а про деякі з них давно ходять легенди. Сучасні дослідження Антарктиди охоплюють важкодоступні внутрішні райони материка, велетенські шельфові льодовики. Картографами складений Атлас Антарктиди, геологи і географи розв'язують питання географічних зв'язків материка з іншими континентами. Вони намагаються пояснити розвиток антарктичного зледеніння - велетенського акумулятора холоду і води на Землі. Антарктида грає важливу роль у формуванні обличчя нашої планети, впливає на всі елементи в системі суходіл - океан - атмосфера - зледеніння. Нині в Антарктиді дослідження ведуться не тільки за національними, а й за міжнародними програмами. Згідно з урядовими угодами, на континенті заборонена будь-яка господарська та військова діяльність, а узгоджує роботу вчених міжнародна Наукова Рада з дослідження Антарктиди.

Задовго до відкриття материка висувалися різні припущення про існування гіпотетичної Південної землі, на пошуки якої відправлялися експедиції, що виявили великі острови навколо Антарктиди. Французька експедиція Буве де Лозьє в 1739 р. відкрила в південній частині Атлантичного океану острів, названий Буве. У 1772 р. французький мореплавець І. Ж. Кергелен виявив великий архіпелагу південній частині Індійського океану, що складається з одного великого острова (Кергелен) і 300 дрібних. У 1768-1771 pp. Дж. Кук очолив експедицію, яка прямувала на пошуки південного материка. Обстежуючи Нову Зеландію, експедиція відкрила протоку між її Північним і Південним о-вами і встановила, що Нова Зеландія - не виступ південного материка, як вважали раніше, а архіпелаг з двох островів. У 1772-1775 pp. Кук під час другої експедиції першим з мореплавців перетнув Південне полярне коло, однак материка не виявив і заявив, що його взагалі неможливо знайти через льоди, які роблять землю недоступною. Протягом цього плавання на півдні Атлантичного океану він підходив до о. Св. Георгія, відкрив Південні Сандвичеві о-ви, але помилково вирішив, що це виступ материкового суходолу і тому назвав їх Землею Сандвича (на ім'я першого лорда Адміралтейства). Групу островів біля північно-західного узбережжя Антарктичного п-ва (Південні Шетлендські о-ви) відкрив у 1819 р. англієць У. Сміт.

Другий етап - відкриття Антарктиди і перші наукові дослідження (XIX ст.) У 1819 році була зорганізована перша російська антарктична експедиція з метою пошуків Південного материка. ЇЇ очолили Фадей Фадейович Беллінсгаузен та Михайло Петрович Лазарєв на суднах "Восток" і "Мирний". Під час дворічного плавання відважні мореплавці, починаючи з 16 січня 1820р., чотири рази підходили на відстань 3 - 15 км до берегів материка, вперше описали характер антарктичного льоду та особливості клімату Антарктиди. На карту Антарктики було нанесено 28 об'єктів, що отримали російські назви. Вони довели існування південного полярного материка, визначили його межі і описали характер берегів. У високих південних широтах і в тропіках було відкрито 29 островів. Хід експедиції та її результати викладені Ф.Беллінсгаузеном у книзі "Двократні пошуки у Південному Льодовитому океані у плаванні навколо світу." (1831, 1949, 1960 рр.). Своєю роботою експедиція започаткувала наукове вивчення південної полярної області. Першу документально зафіксовану висадку зробили моряки англійського капітана Джона Дейвіса: 7 лютого 1821 р. вони висадились на західному березі Антарктичного півострова. У 1820-1821 pp. американські і англійські промислові судна неодноразово наближалися до Антарктичного п-ова. У 1831 -1833 pp. англійський мореплавець Дж. Біско здійснив плавання навколо Антарктиди на суднах «Туле» і «Лайвлі». Французький океанограф Ж. Дюмон-Дюрвіль у 1837-1840 pp. керував експедицією, під час якої були відкриті Земля Аделі, о. Жуанвіль і Земля Луї Філіппа. У 1838-1842 pp. Ч. Вілкс очолював комплексну експедицію в південну частину Тихого океану, під час якої була відкрита частина узбережжя Східної Антарктиди - Земля Вілкса. Дж. Росс, що відправився в Антарктиду у 1840-1843pp. на суднах «Еребус» і «Терор», відкрив море і величезний крижаний бар'єр висотою бл. 50 м, що тягнеться із заходу на схід на відстань 600 км, названий пізніше його ім'ям, а також Землю Вікторії, вулкани Еребус і Терор [5, 120c.].

Інші цікаві матеріали

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району
Природні продуктивні сили - це природні об'єкти і явища, які використовуються або можуть використовуватись для прямого і непрямого споживання, відтворення трудових ресурсів, підтримання умов існування людства і підвищен ...

Польща
Площа країни – 313 тис. км2, чисельність населення – 38,6 млн. осіб (за цими показниками в Центральній Європі Польща поступається тільки Україні). Столиця – Варшава. Державний устрій – унітарна республіка. В адміністрат ...

АПК Північного Кавказу
До складу Північно-Кавказького економічного району входять: Ростовська область. Краснодарський і Ставропольський краї, республіки Адигея, Дагестан, Кабардино-Балкарська, Карачаєво-Черкеська, Північна Осетія - Аланія, Ін ...