Політична структура Румунії

Офіційна назва - Румунія (Romania) - держава у південній частині Європи, переважна частина площі знаходиться у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Румунія межує на півночі з Україною, на північному сході - із Молдовою, на південному заході - із Сербією, на північному заході - з Угорщиною, а на півдні - з Болгарією. Експортер продуктів нафтопереробки і нафтового устаткування, електричне устаткування, автомобілів, зернових.

Доля Румунії була пов’язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною (згодом Австрією і Австро-Угорщиною), Київською і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим Князівством Литовським і Польщею, з XVIII ст. з Російською Імперією, а згодом з СРСР) та з Туреччиною. Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав або були під їхнім протекторатом.

У минулому Румунія поділялася на три політичні формації: Молдавію або Волощину (країна між Карпатами і Дністером; назва східної частини - Басарабія), Валахію або Мунтенію на півдні і Трансильванію на заході. Об’єднання двох перших відбулося 1859 (під назвою „Румунія”), усіх трьох - 1918. Румуни заселяють також Молдову (де мешкає 64,6 % молдаван - назва, що її з політичних причин надавали у СРСР румунам, які жили в межах колишньої Російської Імперії).

Напочатку нової ери сучасну Румунію заселяли тракійські міжплемінні об’єднання - даки і ґети, яких 106 р. підкорили римляни й створили провінцію Дакію, що нею володіли до 271 р. і тоді відбулася часткова романізація країни.

У добу великого переселення народів у 3-6 ст. тут селилися різні племена: сармати, ґоти, гуни, ґепіди, авари, болгари тощо. У 6-7 ст. її заселили слов’яни, які з кінця 1 тисячоліття зазнали асиміляції з боку зроманізованих дако-ґетських племен. Тоді створився румунський народ і мова (слов’яни залишили численні сліди в лексиці румунської мови й у топоніміці країни).

У 11-13 ст. північно-схілна частина Румунії входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. На більшість румунських земель нападали кочовики: печеніги, половці і, зокрема, татари. Після припинення монгольської навали утворилися два румунських князівства: Валахія („Мултянська земля”, Muntenia, Tara Românească; 1324) і Молдавія (Волощина, 1359). Румуни жили окремим життям у Семигороді (Трансільванії), який у 10 ст. підпав під Угорщину, згодом у 1541-1688 рр. становив собою автономне князівство під зверхністю Туреччини, далі (до 1918 р.) належав до Австрії і Угорського королівства в складі Австро-Угорщини.

Молдавія і Валахія перебували деякий час під зверхністю Угорщини (Молдавія також під зверхністю Польщі), з 15 ст. платили данину Туреччині, а з 16 ст. були у безпосередній залежності від неї, що й було причиною тривалої боротьби румунів за незалежність (в якій брали участь також українські козаки та Польща). Тільки на недовгий час князювання Михайлові Хороброму (1593-1601) вдалося об'єднати всі 3 румунські князівства.

З початку 18 ст. Молдавією і Валахією правили чужинецькі „господарі”, так звані, фанаріоти (переважно греки), призначувані турецькими султанами. Внаслідок російсько-турецьких воєн, наприкінці 18 і у 19 ст. зміцнився вплив Росії в обох румунських князівствах. 1812 р. Росія анексувала Басарабію (ще 1774 р. Австрія зайняла північно-західну Молдавію - Буковину), а на основі договору в Адріянополі (1820 р.) здобула над Молдавією і Валахією співпротекторат.

Суперництво Росії, Туреччини й Австрії за вплив у південно-східній Європі і Кримська війна призвели до того, що за Паризьким мирним договором (1856), Молдавію і Валахію віддано під спільний протекторат великих держав і Туреччини. 1859-1861 рр. обидва князівства об’єдналися у князівство Румунія, яке у 1877-1878 рр. цілковито усамостійнилося, а 1881 р. - перетворилося на королівство.

Під час першої світової війни Румунія стала на сторону Антанти. Румунські території, які перебували у складі інших держав, приєднались до королівства і утворили Велику Румунію. 1940 р. Румунія зреклася на користь СРСР північної Буковини та Басарабії (вони увійшли до складу УРСР і Молдавської РСР). 1941 р. (після вступу на боці Німеччини до війни проти СРСР) їх удруге зайняла (а також територію між Дністром і Бугом - Трансністрію), у 1944 р. їх знову втратила; 1940-1945 рр. частина Семигороду і Мармарощина були володіннями Угорщини.

У 1944 р. була скинута профашистська диктатура Антонеску. У 1945 р. створено уряд комуністичної спрямованості, кордони змінені, король Михайло відрікся від престолу, і у 1947 р. створена Народна республіка. Конституція радянського зразка прийнята у 1949 р. У 1955 р. Румунія приєдналася до Варшавського договору. В 1958 р. з країни були виведені радянські війська. Нова конституція прийнята у 1965р.

Інші цікаві матеріали

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія. Площа 160 км²; ст ...

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...