Регіональний розвиток металургійного комплексу в країні

Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут містяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький кам’яновугільний, з коксівними марками вугілля, криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану (в Житомирській області) та хрому. Головні родовища нерудної сировини (вогнеупорів і флюсів тощо), яка використовується в металургії, знаходяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є «Азовсталь», «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь». Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає понад половину всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один із найбільших металургійних районів світу.

За останній рік в Україні видобуто 50,7 млн. т залізної і 3,2 млн. т марганцевої руди. Більшість залізної руди Крив басу (75%) видобувається відкритим способом. Крім багатих залізних руд із вмістом заліза 50-67%, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому Гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачена залізна руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза до 62% і надходить на агломераційні фабрики, а з них – у домни. Понад 20 млн. т збагаченої залізної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, в Словаччину, Угорщину, Польщу.

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,4 млрд. т руди із вмістом заліза 30-40%. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать чотири кар’єри для видобутку залізної руди, збагачувальна й агломераційна фабрики та допоміжні підприємства. Основні споживачі керченських залізних руд – металургійні заводи Маріуполя.

Освоюється Кременчуцький залізорудний район, запаси руд у якого становлять 4,5 млрд. т. Тут працює Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат. Також освоюється Білозерське родовище потужністю 2,5 млрд. Т руди, а вміст заліза у високоякісних рудах сягає 70%.

В Україні сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т), здебільшого залізистих кварцитів, є в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим(2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50-60%.

У Токманському районі (Запорізька область) освоюються родовища марганцевої руди, споруджено першу чергу найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є також Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні ресурси якого становлять 500-600 млн. т із вмістом у руді 8-33% марганцю, різко зменшився видобуток марганцевих руд, призупинене освоєння нових родовищ, що спричинилося до згортання їх експорту до Росії та ряду європейських держав.

У металургійних центрах Донбасу й Придніпров’я (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ) розміщені великі коксохімічні комбінати. Проте більш як половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств України. Кокс використовують в якості технічного палива для виплавляння чавуну, а коксівний газ – як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировину в хімічній промисловості.

Флюси й вогнетривкі глини використовуються в металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів’ярському, Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти – в Донецькій (Докучаєвськ, Комсомольськ, Первомайськ ), Дніпропетровській областях і АР Крим. Вогнетривкі матеріали застосовують для виробництва вогнетривкої цегли, будівництва домн, флюси – для виплавлення металу й вилучення шкідливих сполук із залізної руди. Щорічні потреби чорної металургії у флюсах та вогнетривких глинах становлять кілька мільйонів тонн. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі й Придніпров’ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Інші цікаві матеріали

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Рослинний світ Волинського Полісся
Актуальність теми. Важливість рослин у житті і розвитку суспільства помічена давно. Велика частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи спосіб життя людей протягом історичного періоду і в на ...