Схеми рекреаційної регіоналізації території України

На сьогодні існує кілька схем рекреаційної регіоналізації території України, запропонованих О. Бейдиком, П. Масляком, О. Шаблієм, А. Мокляком, М. Крачилом, І. Родичкіним.

За О. Бейдиком, в межах території України можна виділити такі ресурсно-рекреаційні райони.

Причорноморський (дуже високий рейтинг) об’єднує АР Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області.

Карпатсько-Подільський (високий рейтинг) охоплює Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області.

Полісько-столичний (середній рейтинг), до складу якого входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська області.

Придніпровсько-Донецький (дуже низький рейтинг) включає Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську області.

Харківський (низький рейтинг) включає Харківську, Сумську області. [16, с. 92]

П. Масляк пропонує іншу схему рекреаційного районування, де виокремлює такі райони:

. Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей, приморські та гірські частини Криму. У межах цього району виокремлюються три підрайони: західний, кримський, східний.

. Карпатський район, до складу якого входять території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Тут відокремлюються такі рекреаційні підрайони: Передкарпаття, Карпати, Закарпаття.

. Полісся охоплює північну частину України.

. Правобережний височинний лісостеп, до якого в етнографічному плані входить Поділля, частина Волині і Київщина.

. Лівобережний лісостеповий район, який відповідно до ландшафту поділяється на Придніпровську низовину з Полтавським плато і відроги Середньоєвропейської височини у Харківській і Сумській областях.

. Степовий рекреаційний район займає територію з півдня від кордону з Молдовою і на схід до кордону з Росією.

За О. Шаблієм виділяються 3 ресурсно-рекреаційних угрупування (РРУ):

. Південно-Західне (Волинська, Рівненська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська,Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська області).

. Південно-Центральне (Житомирська, Київська. Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області).

. Південно-Східне (Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська області, АР Крим). [22]

За А. Мокляком, туристичне районування проводиться з метою регіонального планування, ефективного використання туристичних ресурсів окремих територій і прогнозування розвитку туризму.

Він виділяє 13 туристичних регіонів:

. Азовський (Маріупольський і Мелітопольський підрегіони).

. Волинський (Луцько-Володимирський і Рівненсько-Кременецький підрегіони).

. Дніпропетровський (Київський і Черкасько-Кременчуцький).

. Дністровський (Івано-Франківсько-Чернівцецький і Кам’янецько-Могилівський).

. Запорізький.

. Карпатський (Дрогобицький, Коломийський і Закарпатський).

. Кримський (Керченський, Сімферопольський, Євпаторійсько-Роздольнянський).

. Подільський (Тернопільський, Хмельницький, Вінницький).

. Поліський (Ковельський і Сарненський).

. Розточансько-Гологорський (Розточанський, Гологорський і підрегіон Львова).

. Слобожанський (Ізюмський, Харківський, Сумський).

. Черніговсько-Сіверський.

. Чорноморський (Одеський, Миколаївський, Херсонський).

За М. Крачилом у межах України існує три туристичні регіони:

Карпатський;

Дніпровсько-Дністровський;

Кримсько-Одеський-Азовський.

Проведення рекреаційної регіоналізації території України з урахуванням такого критерію, як розміщення регіональних рекреаційних систем, запропонував І.Д. Родичкін. За його переконаннями, у межах України налічується дев’ять регіональних рекреаційних систем:

. Київсько-Дністровська.

. Волинська.

. Сіверсько-Донецька.

. Придніпровська.

. Приазовська.

. Одесько-Чорноморська.

. Дністровсько-Бузька.

. Карпатська.

. Кримська.

У 1989 році географічний факультет Київського державного університету запропонував рекреаційно-кліматичне районування території України, яке налічує шість районів:

. Західний.

. Центральний.

. Східний.

. Південний.

. Кримський.

. Закарпатський.

Також поширене рекреаційне районування із чотирма рекреаційними регіонами (та їх районами):

Азово-Чорноморський регіон (Одеський, Приазовський);

Кримський регіон (Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський);

Дніпровсько-Дністровський регіон (Придніпровський, Донецький, Придністровський).

Карпатський регіон. [16, с. 103]

Інші цікаві матеріали

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...