Морські умови, активні прогинання
Архей і протерозой був найбільш протяжним інтервалом часу геологічної історії, розшифрувати який ми можемо за результатами аналізу будови Українського щита. В різні його етапи тут існували різноманітні басейни, в яких відбувалося накопичення уламкових й інших порід. В першій половині протерозою, приблизно 2,3 млрд. років тому, в басейнах сучасного Криворіжжя формувалися залізисті кварцити, які зараз стали головною залізорудною базою країни. Неодноразові гороутворюючі процеси супроводжувалися вторгненням численних гранітів, виходи яких на поверхню ми спостерігаємо в різних зонах Українського щита. Друга половина протерозою характеризувалася переважними підняттями. В кінці протерозою (інтервал часу приблизно 670-640 млн. років тому) в різних регіонах світу, в тому числі на західних околицях України, відбувалося зледеніння, слідами якого стало утворення моренних покладів.
В кінці протерозою і першій половині палеозою, до інтервалу часу приблизно 400 млн. років тому, західні околиці України (в межах сучасної Волино-Подільської плити) були узбережжям мілководного теплого моря, де накопичувалися вапняки. Це був один із басейнів океану Япетус. Зараз такі вапняки можна спостерігати в районі Залещиків й інших місцях Подолії. Ліквідація океану Япетус, що було результатом сходження літосферних плит Південної Америки і Євразії, проявлена утворенням на його місці гір, а також численних мілководних озер. Це явище знайшло відображення у формуванні континентальних червоноколірних пісковиків, що одержали назву червоного лежня, які ми теж маємо можливість спостерігати в Подолії, а також каледонідах Північної Америки і Західної Європи.
У середині палеозою, приблизно 380–325 млн. років тому, Український щит і його продовження Воронезький масив були розколоті величезними розламами, по яким відбулося просідання й формування гігантського грабена (Дніпровського рифта). Цей процес супроводжувався проявом інтенсивного вулканізму, а в східній частині Дніпровсько-Донецької западини – накопиченням солей. Пізній палеозой (кам'яновугільний і пермський періоди) характеризувалися в Центральній Європі, Закарпатті й на Кавказі інтенсивним гороутворенням (формування так званих герцинід). У Донбасі й ДДЗ навпаки – мали місце інтенсивні прогинання і формування потужних осадочних товщ, частково вугленосних. З пізньокам'яновугільної епохи вологий клімат змінився на посушливий, що обумовило зміну вугленакопичення формуванням червоноколірних уламкових і гіпсово-соленосних товщ.
Мезозойська ера (інтервал часу 245–65 млн. років тому) характеризувалась існуванням в Криму, Карпатах і Закарпатті морських басейнів, які іноді проникали і в межі ДДЗ (юрська система в Ізюмському районі Харківської області). На початку мезозою починаються підняття в Донбасі, які охопили й ДДЗ. У середині мезозою на півдні Криму мало місце гороутворення, що одержало назву кіммерійського, яке іноді супроводжувалося вулканізмом (його прояви ми можемо спостерігати в Карадазі). З другої половини крейдового періоду тепле мілководне море займало майже всю площу Дніпровсько-Донецької западини, значну частину Криму, Львівську западину, де формувалася писальна крейда й вапнякові породи. Карпати в цей час були глибоководним басейном, де формувалися потужні уламково-глинисті породи – фліш.
Інші цікаві матеріали
Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія
України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін.
Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років
нинішнього століття. Територія і населення району має с ...
Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В
даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил
Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона
несе в собі великий пізнавальний заряд.
Адже,
вивчаючи і а ...
Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі
Сукупність підприємств і закладів обслуговування на певній території
утворює мережу обслуговування, яку називають соціальною інфраструктурою.
Населені пункти, в яких розміщені підприємства сфери послуг, називають центрами
обслу ...