Класифікація рекреаційної діяльності

У науковій літературі зустрічаються досить відмінні класифікації і групування рекреаційної діяльності. Найчастіше в їх основі лежать: мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування рекреанта у певних місцях, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять та ін.

За суспільною функцією і технологією виділяються лікувальна, оздоровча, спортивна і пізнавальна рекреаційна діяльність (у відповідності до виділених вище рекреаційних циклів).

У міжнародній практиці при класифікації мети прибуття міжнародних туристів окремо виділяється конгресний туризм. У деяких країнах представлена у чистому вигляді розважальна рекреаційна діяльність (прикладами таких центрів у США є Лас-Вегас і Рено).

Лікувально-курортна рекреація

розрізняється за основними лікувальними природними факторами: клімат, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі та ін. У відповідності до них відбувається поділ на 3 основні групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. У залежності від їх поєднань можна також виділити бальнеогрязелікування, бальнеокліматолікування, кліматогрязелікування, кліматобальнео-грязелікування.

Оздоровча і спортивна рекреація

найбільш різноманітна. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Так, якщо чисельність туристів щорічно зростає на 6-8%, іноземних туристів – на 10–12%, то кількість «приморських» туристів зростає на 15%. За даними опитувань, головним мотивом приїзду, наприклад, до Греції є літній приморський відпочинок (70% туристів).

Відпочинок біля води і на воді включає різноманітні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по узбережжю, рухливі ігри на пляжі, водні лижі та ін.

Прогулянковий та промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття як прогулянки на відкритому повітрі, огляд пейзажів, збирання лікарських трав, грибів та ягід, морських молюсків, коралів та інших дарів природи.

Маршрутний туризм часто ототожнюють з туризмом взагалі. Він може бути спортивним (кваліфікаційним), а може носити аматорський характер. За характером подолання перешкод найчастіше він поділяється на рівнинний і гірський. Цей вид рекреації побудований на намаганні людини долати природні перешкоди, протистояти труднощам, бажанні наблизитися до первинних природних комплексів. Маршрутний туризм тісно пов'язаний із пізнавальним краєзнавчим туризмом, з патріотичним молодіжним рухом. За характером використання певних способів пересування він може бути пішохідним, кінним, велосипедним, моторизованим та ін. Різним є і радіус дії: місцевий, районний, загальнодержавний.

Значний розвиток отримав водний туризм, як прогулянковий, так і спортивний. Його видами є водно-моторний спорт, воднолижний спорт, гребля на байдарках і каное, вітрильний спорт та ін. Як правило, ці види туризму поєднуються з купально-пляжним туризмом.

Все більшої популярності набуває підводний спортивний туризм (дайвінг) з метою підводного полювання на морських тварин або фотополювання. Підводні види спортивного туризму включають в себе не тільки елементи спорту, але й елементи пізнавальних інтересів. Пізнавальний аспект має, наприклад, археологічний підводний туризм, який активно розвивається у багатьох середземноморських країнах, де туристів приваблюють руїни античних міст-портів під водою, пошуки міфічної Атлантиди та ін. Значні перспективи підводного туризму маються у тропічних країнах на коралових рифах (в СІЛА на островах Флори-да-Кітс, які є ланцюжком із 700 коралових островів, створений один із самих незвичайних парків світу – підводний парк Джона Пеннекампа площею більше 300 км2).

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання, збереження і відтворення природних ресурсів. А серед природних комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...