Демографічні передумови

Людський потенціал є основним стратегічним ресурсом і головним чинником економічного зростання в регіонах. Регіональна диференціація рівня розвитку людських ресурсів визначається відмінностями демографічних тенденцій, зайнятості населення та стану ринку праці, освітньо-кваліфікаційних характеристик трудового потенціалу, рівня матеріального та фінансового забезпечення населення, розвитку соціальної інфраструктури та системи забезпечення соціальними послугами тощо.

Чисельність населення України станом на 1.01.2007 р. становила 47615,8 тис. осіб. За цим показником різниця між регіонами становить 5,2 разу (Донецька область - 4720,1 тис. осіб, Чернівецька - 914,7 тис. осіб), що обумовлено розміром території кожної області та історико-економічними особливостями розвитку. Густота населення в цілому по Україні становить 78,2 осіб на 1 км2 і збільшується від центральних регіонів у напрямку східних і західних областей. Якщо в Чернігівській, Херсонській, Кіровоградській, Житомирській, Миколаївській, Волинській та Сумській областях густота населення становить від 39 до 55 осіб на 1 км2, то в Закарпатській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Чернівецькій, Львівській та Донецькій областях цей показник становить від 98 до 180 осіб на 1 км2.

Людський потенціал фактично формує соціальні умови реалізації економічних інтересів регіону, а ключовою характеристикою цих умов є рівень життя його населення. Вивчення рівня життя населення регіону як важливого чинника в процесі аналізу факторів економічних інтересів регіону є досить складним. По-перше, досягнення високого рівня життя населення є основною метою економічного розвитку регіону. По-друге, рівень життя населення справляє суттєвий вплив на формування економічних інтересів регіону, оскільки те, чого регіон хоче досягти напевно базується на його поточному становищі. По-третє, певний рівень життя населення регіону є важливим чинником реалізації економічних інтересів регіону: очевидно, що заходи, які вимагатимуть режиму економії, по-різному сприйматимуться у регіонах з різним рівнем добробуту.

Негативний вплив на розвиток людського потенціалу регіонів України на сучасному етапі справляє складна ситуація на ринку праці а високий рівень безробіття, низька доступність та недостатня якість соціальних послуг, зниження якості освіти, низький рівень доходів та особистого споживання, поширення бідності тощо. Проте поєднання і ступінь гостроти цих проблем різниться як між регіонами, так і в кожному регіоні між містами та сільською місцевістю.

Однією з ключових характеристик рівня життя населення регіону є характеристика сфери зайнятості, що визначається не лише рівнем розвитку і динамікою ринку праці, а й передусім умовами і перспективами працевлаштування населення. Нажаль, в Україні регіональні відмінності за даними показниками набрали майже загрозливого характеру.

Міжрегіональні диспропорції за показником рівня безробіття є ще не надто високими: розрив між рівнями офіційного безробіття в окремих регіонах становить 2-8 разів, а за показником рівня безробіття, розрахованим за методологією Міжнародної організації праці (% від кількості дослідженого населення у віці 15-70 років), різниця між окремими регіонами становить не більше 2.

Значно гіршим є стан справ у сфері можливостей працевлаштування безробітних: тут розрив між окремими регіонами сягає кількох десятків разів.

В умовах складного перехідного періоду важливого значення набувають також зростання народжуваності та зменшення смертності населення, формування оптимальної статево-вікової структури. Кожен регіон має свою специфічну демографічну ситуацію, що характеризується типом природного відтворення і міграційними потоками населення.

У цілому для всіх регіонів впродовж останніх років були характерними такі негативні тенденції розвитку людського потенціалу, як зменшення чисельності населення та його старіння внаслідок природних втрат та міграційного відпливу, підвищення рівня захворюваності населення, обумовлене соціально-економічними чинниками. Регіональна диференціація демографічних процесів є дуже суттєвою. Найвищі темпи природних втрат населення характерні для центральних регіонів зі значною часткою сільського населення та для областей Донбасу.

У 2008 р. показники природних втрат населення в Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській областях становили понад 10 чоловік на 1000 осіб населення. Відносно сприятливою традиційно є демографічна ситуація у західних областях та м. Києві.

Досить гострими продовжують залишатися міжгалузеві співвідношення у рівнях оплати праці. Належність до певної сфери діяльності створює співвідношення в оплаті праці. Насправді ж оплата має залежати від якості та результатів праці, як показує світова практика.

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Вирівнювання мереж трилатерації Як і в тріангуляції та полігонометрії,
Як і в тріангуляції та полігонометрії, вирівнювання мереж трилатерації може виконуватись корелатним або параметричним методами, в яких застосовуються принципи способу найменших квадратів, що вивчаються в курсі “Математи ...

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва торгової точки
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастр ...