Рекреаційні потреби

Більшість сучасних дослідників у галузі рекреаційної географії вважає, що просторово-часову динаміку і територіальну організацію рекреаційної діяльності визначають суспільні, групові та індивідуальні рекреаційні потреби.

Рекреаційні потреби, як і потреби людини в цілому, є суспільно-історичним продуктом, оскільки вони змінні в часі. їх просторово-часова динаміка відбивається на територіальних формах організації рекреаційної діяльності. Тому вивчення рекреаційних потреб вважається необхідним для дослідження форм територіальної організації рекреаційних районів всіх рангів, як тих, що склалися, так і перспективних: від загальнодержавної схеми розміщення сфери відпочинку і туризму до функціонального зонування окремих районів відпочинку та курортів.

Вибір того чи іншого виду відпочинку в конкретних природних комплексах та переваги, що надаються відпочивальниками окремим типам ландшафтів, варіюють у таких точно широких межах, як темпераменти і характери індивідів. Але жоден із цих запитів не може бути задоволеним без відведення певної земельної ділянки. Розподіл площі для організації відпочинку відбувається швидше у відповідності до потреб населення, ніж до наявності необхідних природно-географічних умов.

Вище було відзначено, що рекреаційні потреби проявляються на трьох рівнях організації людей: суспільство – група — індивід.

Суспільні рекреаційні потреби є провідними. їх можна визначити насамперед як потреби суспільства у відновленні фізичних та психічних сил, всебічному розвитку всіх його членів тощо.

Групові рекреаційні потреби відбивають зміст потреб певних соціальних та вікових груп населення.

Індивідуальні рекреаційні потреби включають низку рекреаційних занять, які задовольняють бажання людини змінити звичну обстановку, відновити здоров'я, зняти втому, пізнати оточуючий світ, отримати естетичне задоволення, духовно збагатитися, втекти від повсякденності, перевірити свою здатність долати перешкоди тощо.

Індивідуальні рекреаційні потреби своїм постійним розвитком впливають на структуру і своєрідність рекреаційних потреб соціальної групи, до якої належать індивіди, а діяльність соціальних груп сприяє формуванню суспільних рекреаційних потреб. Але така дія індивідуальних та групових потреб на суспільні рекреаційні потреби є вторинною. Провідною та визначальною є зворотна дія. Відносини суспільних, групових та індивідуальних потреб є діалектичними, тобто такими, що взаємно впливають один на одного при визначальному значенні суспільних потреб.

Вивчення обсягів і структури рекреаційних потреб не є завданням географії. Але в умовах міждисциплінарної взаємодії та синтезу знань географія змушена не тільки використовувати досягнення інших наук, але й формулювати свої вимоги до них.

Обираючи вид рекреації і географічний район відпочинку, людина або група людей керуються певними цілями та установками. При цьому потреби індивідів і груп людей диференціюються по найрізноманітнішим ознакам, у тому числі й регіональним.

Систематичне вивчення реальних процесів, тенденцій, обсягів рекреаційних потреб проводиться в економічному, медико-біологічному, демографічному, соціологічному, соціально-психологічному та природознавчому аспектах.

Таке широке охоплення у дослідженнях об'єктивно випливає з того, що формування рекреаційних потреб відбувається під впливом комплексу факторів, які можуть бути згруповані наступним чином:

1. Соціально-економічні фактори:

рівень розвитку виробничих сил; рівень споживання, у тому числі послуг; рівень розвитку сфери відпочинку і туризму; реальні грошові доходи населення; роздрібні ціни на товари і послуги, у тому числі рекреаційні; рівень розвитку транспортної інфраструктури і транспортних засобів; тривалість відпусток; постановка реклами та інформації про рекреаційні райони і маршрути; соціальний і професійний склад населення; рівень культурного життя; рухливість населення; національні традиції.

Інші цікаві матеріали

Топографічне знімання
В даному курсовому проекті тема, якого „організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель” села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, об’єкт розміщення в селі Мамаївці Кіцманськго ...

Нормативна грошова
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, ...

Методика оперативного виправлення топографічних  карт  з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значення д ...