Рекреаційні потреби

2. Демографічні фактори:

співвідношення міського і сільського населення (ступінь урбанізації); статево-вікова структура населення; склад і розмір сімей; особливості розселення.

3. Соціально-психологічні фактори:

інтенсивність культурних і ділових зв'язків (комунікабельність); тип культурного життя; вплив моди; ціннісні орієнтації особистості.

4. Медико-біологічні фактори:

стан здоров'я населення.

5. Природні фактори:

природна зона, в якій проживає людина; особливості географічного положення по відношенню до морів, озер, річок, гірських хребтів та інших природних об'єктів.

Одним з найважливіших питань економічної оцінки рекреаційних потреб є визначення ступеню задоволення потреб населення у рекреаційних послугах. Ця проблема залишається невирішеною. Більш вивченим економічною наукою є комплекс потреб у продуктах харчування, житлі та інших матеріальних благах. При цьому слід підкреслити, що мова йде не про платоспроможний попит, який характеризує фактичне споживання рекреаційних послуг, а про потреби.

Економічна оцінка рекреаційних потреб опосередковує інші аспекти оцінок (медико-біологічний, соціологічний, соціально-психологічний), тому що в ній знаходять своє відбиття економічні можливості суспільства та його членів, тобто враховуються кошти, які суспільство або його окремі члени можуть затратити на задоволення рекреаційних потреб. Розміри цих затрат залежать у першу чергу від обсягів валового національного продукту (ВНП) та пропорцій його розподілу. Останні визначаються головними економічними завданнями суспільства на кожному конкретному етапі його розвитку.

Медико-біологічний аспект вивчення рекреаційних потреб полягає у визначенні обсягів і структури санаторно-курортного лікування. На основі регіональної медичної статистики курортологи розробляють зведені баланси потреб у санаторно-курортному лікуванні та можливостей їх задоволення.

Потреби у курортній мережі розраховуються, як правило, виходячи з національних нормативів, закріплених відповідними підзаконними актами.

Залишаються маловивченими з медико-біологічної точки зору потреби оздоровлення. У науковій літературі зустрічаються лише найзагальніші відомості про медико-біологічні функції рекреаційної діяльності. У першу чергу це активні види рекреаційної діяльності (м'язове навантаження) та різноманіття рекреаційної діяльності (переключення з одного виду діяльності на іншій). Ці механізми криються у особливостях центральної нервової системи людини: певні нервові центри «відпочивають» найбільш продуктивно не при повному гальмуванні, а при збудженні інших нервових центрів (відомий факт: навіть значні фізичні навантаження легко переносяться на хвилі емоційного підйому).

Слабо вивченим залишається і питання впливу місця і часу відпочинку людини в залежності від місця її проживання, віку, соціальної належності, типу нервової системи.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Термін "Земля" має багато визначень. Для економіста це ресурс для прискорення економічного розвитку, для юриста частина простору від центра землі до неба з набором різноманітних прав для визначених цілей. Для ...