Рекреаційні потреби

2. Демографічні фактори:

співвідношення міського і сільського населення (ступінь урбанізації); статево-вікова структура населення; склад і розмір сімей; особливості розселення.

3. Соціально-психологічні фактори:

інтенсивність культурних і ділових зв'язків (комунікабельність); тип культурного життя; вплив моди; ціннісні орієнтації особистості.

4. Медико-біологічні фактори:

стан здоров'я населення.

5. Природні фактори:

природна зона, в якій проживає людина; особливості географічного положення по відношенню до морів, озер, річок, гірських хребтів та інших природних об'єктів.

Одним з найважливіших питань економічної оцінки рекреаційних потреб є визначення ступеню задоволення потреб населення у рекреаційних послугах. Ця проблема залишається невирішеною. Більш вивченим економічною наукою є комплекс потреб у продуктах харчування, житлі та інших матеріальних благах. При цьому слід підкреслити, що мова йде не про платоспроможний попит, який характеризує фактичне споживання рекреаційних послуг, а про потреби.

Економічна оцінка рекреаційних потреб опосередковує інші аспекти оцінок (медико-біологічний, соціологічний, соціально-психологічний), тому що в ній знаходять своє відбиття економічні можливості суспільства та його членів, тобто враховуються кошти, які суспільство або його окремі члени можуть затратити на задоволення рекреаційних потреб. Розміри цих затрат залежать у першу чергу від обсягів валового національного продукту (ВНП) та пропорцій його розподілу. Останні визначаються головними економічними завданнями суспільства на кожному конкретному етапі його розвитку.

Медико-біологічний аспект вивчення рекреаційних потреб полягає у визначенні обсягів і структури санаторно-курортного лікування. На основі регіональної медичної статистики курортологи розробляють зведені баланси потреб у санаторно-курортному лікуванні та можливостей їх задоволення.

Потреби у курортній мережі розраховуються, як правило, виходячи з національних нормативів, закріплених відповідними підзаконними актами.

Залишаються маловивченими з медико-біологічної точки зору потреби оздоровлення. У науковій літературі зустрічаються лише найзагальніші відомості про медико-біологічні функції рекреаційної діяльності. У першу чергу це активні види рекреаційної діяльності (м'язове навантаження) та різноманіття рекреаційної діяльності (переключення з одного виду діяльності на іншій). Ці механізми криються у особливостях центральної нервової системи людини: певні нервові центри «відпочивають» найбільш продуктивно не при повному гальмуванні, а при збудженні інших нервових центрів (відомий факт: навіть значні фізичні навантаження легко переносяться на хвилі емоційного підйому).

Слабо вивченим залишається і питання впливу місця і часу відпочинку людини в залежності від місця її проживання, віку, соціальної належності, типу нервової системи.

Інші цікаві матеріали

Рослинний світ Карпат
Карпати ─ величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віко­вічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високо­гірні озера — «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської тр ...

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа – це комплекс правових, е ...

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...