Оцінка рекреаційних ресурсів

Рекреаційне природокористування

Розвиток рекреації тісно пов'язаний із використанням значних територій. Таке «вторгнення» людини у природні комплекси має свої позитивні і негативні наслідки. Позитивний бік справи полягає у резервуванні значних просторів із малозміненою природою виключно для рекреаційного користування або з обмеженим промисловим, сільськогосподарським, лісогосподарським користуванням. Це резервування поширюється поки що на території із слаборозвиненою економікою, воно торкається у першу чергу гірських або заболочених місцевостей, а також приміських зон для розвитку щотижневої рекреації.

З розвитком рекреації у багатьох країнах «пробиває» собі дорогу так звана ландшафтна архітектура, заснована на вивченні позитивного емоційно-естетичного впливу ландшафтів на людину. З поступовою еволюцією міжнародного туризму країни намагаються більш повно представити свої ландшафти і населені пункти. У низці рекреаційних місцевостей інтенсивно проводяться меліоративні та лісівницькі роботи (прикладом може слугувати чорноморське узбережжя України, Росії, Болгарії, Румунії).

Але рекреаційне природокористування може характеризуватися і серйозними негативними наслідками для природних комплексів. Рекреаційні ресурси мають певні запаси, слід говорити про їх вичерпність, яка теоретично визначається порогом навантаження на них, після перевищення якого ресурси або суттєво змінюються у бік меншої привабливості, або деградують. Надмірна експлуатація ресурсів часто веде до їх знищення. Під впливом витоптування ущільнюються ґрунти, змінюється гідрологічний режим, зникають рослинні асоціації та ін.

Отже, масовий туризм ставить практичне і наукове завдання прив'язки охорони природи до принципу доступності цінних природних комплексів. У науковому плані ця проблема знаходить вираз у визначенні рекреаційній місткості природних комплексів. В практичному плані вона означає, що в основі рекреаційного планування, проектування та експлуатації природних комплексів повинні лежати науково обґрунтовані норми навантаження на довкілля.

Одна з об'єктивних причин деградації деяких рекреаційних районів полягає у відставанні рекреаційної пропозиції від рекреаційного попиту, тобто у недорозвиненості рекреаційної галузі, що і веде до територіальної надконцентрації рекреантів.

Крім того, існуюча практика визначення економічної ефективності капітальних вкладень у рекреаційну галузь не враховує змін у природно-територіальних комплексах, котрі наступають внаслідок їх експлуатації з боку цієї галузі. На стадії проектування і визначення економічної ефективності капітальних вкладень відсутні економічні стимули для охорони рекреаційних ресурсів. Навпаки, часто більш вигідним вважається варіант, який не забезпечує збереження ресурсів (адже на його здійснення необхідні менші затрати).

Негативні наслідки для природних комплексів мають і суб'єктивні чинники їх деградації. До останніх відноситься й низька культура поведінки рекреантів, яка знаходить вираз у намаганні панувати над природою для задоволення своїх потреб. Туристи знищують лісовий підріст, необережно поводяться із вогнем, залишають сміття, грабують печери та ін.

Об'єктивним є протиріччя, яке виникає під час використання земельних, мінеральних, водних, трудових та інших ресурсів окремими підприємствами різних галузей промисловості, сільського господарства або транспорту. Вони забруднюють природне середовище, порушують екологічну рівновагу, часто використовують у великих обсягах цінні рекреаційні ресурси, інколи навіть невідновні. Яскравим прикладом є протиріччя «місто-курорт». Процес урбанізації у рекреаційних районах супроводжується стрімким зменшенням рекреаційної місткості. Місто починає «витісняти» курорт. Виникає потреба вирішення складної задачі - оптимізації чисельності постійних мешканців курорту і відпочиваючих.

Інші цікаві матеріали

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...

Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі
Сукупність підприємств і закладів обслуговування на певній території утворює мережу обслуговування, яку називають соціальною інфраструктурою. Населені пункти, в яких розміщені підприємства сфери послуг, називають центрами обслу ...

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...