Норвегія та Фінляндія
У 1150 р. Фінляндія була повністю підкорена Швецією, що принесла в країну християнство й до XIII ст. вела боротьбу з Великим Новгородом за вплив у цьому регіоні. Провінції Фінляндії, що ввійшли до складу Шведської держави, дістали назву «Східна земля», важливим центром якої стало місто Турку, засноване в середині XIII ст.
У 1808 р. Росія почала війну зі Швецією, вторглася на територію Фінляндії, відкривши тим самим нову сторінку фінської історії. У 1809 р. Швеція, зазнавши поразки, була змушена підписати мирний договір, згідно з яким Фінляндія переходила до складу Росії як автономне земське князівство зі своєю фінською адміністрацією.
У 1917 р., скориставшись революцією в Росії, Фінляндія оголосила незалежність і після нетривалого монархічного правління була проголошена республікою. У 1920 р. незалежна Фінляндія підписала вигідний для себе мирний договір із Радянською Росією. ЗО листопада 1939 р. Радянський Союз, розірвавши цей договір, напав на Фінляндію. Фінські війська протягом трьох місяців стримували наступ радянських військ, однак Фінляндія згодом змушена була підписати Московський договір, відповідно до якого вона втратила Карельський перешийок і частину Лапландії. У Другій світовій війні Фінляндія брала участь на боці Німеччини, вона втратила 100 тис. осіб і мала виплатити СРСР репарації в розмірі 300 млн доларів. Крім того, до Радянського Союзу відійшли Карельський перешийок, частина Приладожжя й деякі інші райони. Із часу закінчення Другої світової війни Фінляндія зберігає нейтралітет. У 1960 р. вона приєдналася до загального ринку скандинавських країн, а з 1995 р. стала членом ЄС: *
Сучасна Фінляндія — парламентська республіка. Голова держави — президент, що обирається терміном на шість років. У лютому 2000 р. під час чергових президентських виборів президентом Фінляндії вперше стала жінка — Тар'я Халонен. За результатами виборів 2006 р., вона була переобрана на другий термін.
Законодавчим органом країни є однопалатний парламент, що складається з 200 депутатів, яких обирають терміном на чотири роки.
Фінляндія має адміністративний поділ на 12 губерній (ляни). Особливе положення займають Аландські острови, де проживають переважно шведи. Вони користуються широкою автономією в розв'язанні внутрішніх питань, мають свій парламент (ландстинг) і свій прапор.
Населення. Про населення Фінляндії часто говорять «фіни», але це не зовсім правильно, оскільки, незважаючи на те, що фіни складають більшість (93 %) населення, громадянами країни є й фінські шведи, і саамі, і цигани, і росіяни, і представники інших національностей. Тому правильніше й точніше було б називати жителів Фінляндії «фінляндцями». У країні дві офіційні мови — фінська і шведська. Близько 90 % населення країни належить до євангелістської лютеранської церкви.
Для демографічної структури теперішньої Фінляндії характерна велика частка осіб працездатного віку й зростання частки людей похилого віку (інакше кажучи, «старіння нації»). Кількість дітей у країні — менше ніж 20 %, а пенсіонерів (осіб, старших за 65 років) — уже більше 14 %. Частка іноземців у населенні Фінляндії є найнижчою серед країн Європи.
Великі міста Фінляндії: Гельсінкі (583 тис. осіб), Тампере (202,7 тис. осіб), ЕспОо (201 тис. осіб), Турку (178 тис. осіб).
Гельсінкі — «дочка Балтійського моря» — було засноване в 1550 р., а столицею стало лише в 1812 р. До 1917 р. місто мало назву Гельсінгфорс. Гельсінкі, розташоване на північному березі Фінської затоки, часто називають «білим містом Півночі». Воно було засноване шведським королем Ґуставом Вазою як торговельний порт на противагу Ревелю (сьогодні — Таллінн), що перебував у руках лівонських рицарів. Швидко рости й розвиватися Гельсінкі почало після приєднання Фінляндії до Росії. У 1816р. архітектор із Берліна Карл Людвіґ Енгель створив у центрі міста архітектурний ансамбль у стилі класицизму. У центрі ансамблю була розташована Сенатська площа з вражаючим лютеранським Кафедральним собором та будинками Університету й Державної Ради, розміщеними обабіч площі. Поруч з історичним центром Гельсінкі побудований сучасний культурно-виставковий центр Кьясма, що працює з ранку до пізнього вечора. Тут проходять різні виставки, експозиції проектів, музичні вистави, презентації кінофільмів, розміщуються кав'ярні й магазини.
Інші цікаві матеріали
Генезис океану
Об’єкт: океан.
Предмет: генезис океану.
Мета курсової роботи: встановити походження світового
океану.
Завдання: підрозділ Світового океану на окремі частини,
будова земної кори в області океанів, основні риси ре ...
Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області
Україну
часто називають квітучим краєм. Це – земля, де знання, досвід людей і їх любов
до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить
бути невід’ємною рисою характеру кожної молодої людини.
...
Розвиток чорної металургії в Україні
Чорна
металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин
фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого
підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б ...