Країни Закавказзя та глобальні проблеми

Проблема війни та миру. Проблема збереження миру па Землі й усунення загрози смертельної для людства ядерної війни донедавна сприймалася як проблема номер один. Закінчення «холодної війни» наприкінці 1980-х рр. дозволило не боятися за майбутнє людства й усієї планети. Однак після цього збільшилася кількість конфліктів локального характеру.

Наприкінці XX ст. налічувалося кілька десятків «гарячих точок», де велися бойові дії. Це Ізраїль та Індія, Індонезія та Афганістан, Шрі-Ланка й деякі африканські держави. Нове — XXI ст. — поповнює рахунок 14,5 тис. війн і 3,6 млрд загиблих під час воєнних дій за останні 5,5 тис. років. У світі налічується до п'ятдесяти локальних конфліктів, де ведуться бойові дії. Так, не один рік проливається кров в Іраку, Ліберії, Сьєрра-Леоне.

Особливу небезпеку становить неконтрольоване розширення «клубу ядерних держав». Так, у 1998 р. провели випробування ядерної зброї Індія та Пакистан, у результаті чого багаторічне протистояння цих країн одержало нову, небезпечну для всього світу якість. За оцінками фахівців, близькі до створення «ядерного кийка» Ізраїль, Іран, Тайвань. У цьому зв'язку рішення України відмовитися від «смертоносного атома» розглядається як крок, спрямований на зниження вибухонебезпечності в сучасному світі. Саме в цьому напрямку й мають діяти всі країни для того, щоб розв'язати проблему війни та миру.

Екологічна проблема.

Якщо проблему війни та миру можна назвати сучасником людства, то екологічна проблема — «дитя» останніх століть. Однак тільки в другій половині XX ст. про неї заговорили з особливою тривогою, адже це час небачених раніше темпів промислового й сільськогосподарського виробництва. У поєднанні з недосконалістю технологій і відсутністю достатньої кількості очисних споруд розвиток економіки призводить до екологічних проблем.

До найнебезпечніших складових цієї проблеми можна віднести глобальне потепління, руйнування озонового шару, виснаження земельних ресурсів. За підрахунками вчених, у результаті нераціонального землекористування людство щороку втрачає близько 24 млрд тонн родючих ґрунтів — за масштабами це можна порівняти зі знищенням усіх оброблюваних земель України.

Не менш вражаючі наслідки від процесу опустелювання. Загальна площа, охоплена цим процесом, дорівнює 4,7 млн км2. Щорічно ця цифра збільшується приблизно на 60 тис. км2, що майже вдвічі перевищує територію кожної з областей України. Особлива небезпека опустелювання полягає в тому, що найбільш інтенсивно він проходить в Азії та Африці, де й без цього недостатній рівень забезпеченості земельними ресурсами. А якщо це помножити на швидко зростаюче населення й низький рівень розвитку сільського господарства, то ситуація в окремих районах виглядає катастрофічною.

Величезної шкоди завдано тваринному й рослинному світу. Тільки за останні сто років зникло 40 видів ссавців і 100 видів птахів, на межі зникнення перебувають близько 10 тис. видів тварин і більше ніж 2,5 тис. рослин. Знищено близько половини вологих екваторіальних лісів, решта території викорчовується й випалюється зі швидкістю 20 га/хв. Найбільше страждають лісові масиви в таких країнах, як Бразилія, Демократична Республіка Конго, Філіппіни, Індонезія, Таїланд.

Для розв'язання екологічної проблеми необхідно ширше використовувати природоохоронні технології, обмежувати потреби людей, ширше використовувати вторинну сировину, відновлювати лісові масиви.

Сировинна й енергетична проблеми.Ці дві проблеми-близнюки з'явилися кілька десятиліть тому. їхня суть полягає в збільшенні споживання різних видів сировини та палива, а також електроенергії. Це призводить до того, що зростає видобуток мінеральних ресурсів і знижується ресурсозабезпечуваність корисними копалинами. Часто це супроводжується погіршенням умов і подорожчанням видобутку мінеральних ресурсів. Так, уже більше ніж третина видобутку нафти, частина газу й руд кольорових металів добувається з дна Світового океану. Бурові установки заглиблюються усе далі в море, а також у важкодоступні й погано освоєні райони.

Для розв'язання цих проблем необхідно знижувати матеріаломісткість й енергоємність виробництва, раціонально й комплексно використовувати наявні ресурси, переходити до альтернативних джерел одержання електроенергії та тепла, що й намагаються робити вчені. Вони ведуть пошуки нових видів сировини та енергоносіїв,

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа – це комплекс правових, е ...

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...

Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області
Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Курсова робота як важлива форма учбово ...