Швеція

Територія та географічне положення. Королівство Швеція — унітарна держава, що складається з 25 лен (губерній), - розташоване в Північній Європі. На сході країна омивається Балтійським морем і його Ботнічною затокою, на південному заході - протокою Каттегат. Межує з Норвегією (1) і Фінляндією (2). Швеція -- одна з найбільших держав Європи, її територія простягається з півночі на південь на 1500 км. Країна займає південну, рівнинно-горбкувату частину Скандинавії та східний схил Скандинавського нагір'я. Приблизно сьома частина країни розташована за Північним полярним колом.

Природа. І в природі, і в господарстві Швеції можна виділити дві частини - північну й південну. У межах більш піднесеної Північної Швеції розташовані східні схили Скандинавського нагір'я. їх перетинають численні широкі й глибокі долини, частина яких перетворилася на озера. Тут зосереджена переважна частина лісових ресурсів, якими славиться Швеція, і найбільші родовища рудних корисних копалин.

У межах південної частини країни розташовані рівнини Середньої Швеції, плато Смоланд і рівнини півострова Сконе. Значна части на цієї території характеризується рівнинним рельєфом і родючими ґрунтами. Тут переважають орні землі й пасовища, розташовані най більші озера країни.

Основними чинниками формування клімату Швеції є її положення на північно-західній окраїні Євразії, відносна відкритість холодним повітряним масам Арктики, а також близькість Атлантичного океану, що пом'якшує кліматичні умови. Це визначає істотні відмінності в кліматичних умовах країни. На півдні середня температура січня наближується до 0 °С, липня — +17 °С, на півночі середня температура січня опускається до -14 °С, а липня наближується до +10 °С. Опадів випадає від 500 мм на далекій півночі країни до 700 мм на західному узбережжі Південної Швеції, а в горах їхня кількість досягає 2000 мм.

Численні, хоча й невеликі річки Швеції, як правило, є повноводними й порожистими. Чимало водних потоків мають швидку течію, на них є водоспади. Частина річок використовується для сплаву лісу й виробництва електроенергії. Швецію можна назвати країною тисячі озер, оскільки близько 8 % території зайнято цими водоймами, більшість озер мають льодовикове походження. Найбільші — Венерн, Веттерн, Меларен і Ельмарен — можна порівняти з американськими Великими озерами в зменшеному вигляді. Вони є судноплавними, з'єднані річками й каналами в єдицу водну систему і є важливою складовою транспортної мережі країни. Озеро Меларен з'єднане протоками й каналами з Балтійським морем.

Ліси — одне з головних багатств країни. Вони займають більше ніж 60 % території Швеції. Хвойні ліси з переважанням сосни і ялини поширені на півночі, у південній частині таких лісів залишилося мало, а в збережених масивах до хвойних порід домішуються дуб, ясен, липа, в'яз, клен.

Країна має значні запаси залізної руди, є мідні й поліметалеві руди.

Історичний розвиток. У давнину територію Швеції населяли германські племена. На початку І тис. н. є. почали встановлюватися торговельні відносини Східної Скандинавії з країнами Середземномор'я, а із VII ст. місцеві жителі вже вели жваву торгівлю зі слов'янами й франками. До VIII—IX ст. належить виникнення першої держави в Середній Швеції — королівства свеїв. Вихідці зі Швеції брали участь у набігах данських і норвезьких вікінгів на країни Західної Європи, але частіше вони вирушали по російських річках налагоджувати зв'язки з Візантією й арабським світом.

У період із XII ст. до першої половини XIV ст. під час хрестових походів шведами була підкорена Фінляндія. У 1397 р. в результаті Каль-марської унії відбулося об'єднання Швеції з Данією та Норвегією. У 1523 р. шведський дворянин Ґустав Ваза був обраний королем незалежної Швеції, а Кальмарська унія розпалася. У цей час у найбільших містах країни почали установлюватися об'єднання міських ремісників (цехи), зросли обсяги експорту заліза й міді. У 30-х рр. XVI ст. в країні була проведена лютеранська Реформація, а господарський підйом, що охопив Нідерланди, торкнувся й Швеції. Тут розвинулося гірничо-металургійне виробництво, почав застосовуватися переробний спосіб одержання чавунного лиття, значно розширився видобуток міді, з'явилися мануфактури, збройові заводи. Наявність власної промислової бази й значні капітали дозволили Швеції вести війни за панування в Балтійському морі й прилеглих районах. Згідно з Вестфальським миром 1648 р., країна одержала багато північногерманських земель і стала в один ряд із найбільшими державами того часу. Однак вторгнення Кар-ла XII в Росію під час Північної війни 1700—1721 рр. закінчилося розгромом шведської армії, у результаті Швеція втратила численні території. А після наполеонівських війн закінчився бурхливий період шведської історії, і країна стала дотримуватися нейтралітету. Надалі в зовнішній політиці Швеція дотримувалася принципу неучасті у воєнно-політич-пих блоках, однак у зв'язку з інтеграцією Європи шведський уряд виявив готовність відмовитися від політики нейтралітету.

Інші цікаві матеріали

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...

Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...