Швеція

Територія та географічне положення. Королівство Швеція — унітарна держава, що складається з 25 лен (губерній), - розташоване в Північній Європі. На сході країна омивається Балтійським морем і його Ботнічною затокою, на південному заході - протокою Каттегат. Межує з Норвегією (1) і Фінляндією (2). Швеція -- одна з найбільших держав Європи, її територія простягається з півночі на південь на 1500 км. Країна займає південну, рівнинно-горбкувату частину Скандинавії та східний схил Скандинавського нагір'я. Приблизно сьома частина країни розташована за Північним полярним колом.

Природа. І в природі, і в господарстві Швеції можна виділити дві частини - північну й південну. У межах більш піднесеної Північної Швеції розташовані східні схили Скандинавського нагір'я. їх перетинають численні широкі й глибокі долини, частина яких перетворилася на озера. Тут зосереджена переважна частина лісових ресурсів, якими славиться Швеція, і найбільші родовища рудних корисних копалин.

У межах південної частини країни розташовані рівнини Середньої Швеції, плато Смоланд і рівнини півострова Сконе. Значна части на цієї території характеризується рівнинним рельєфом і родючими ґрунтами. Тут переважають орні землі й пасовища, розташовані най більші озера країни.

Основними чинниками формування клімату Швеції є її положення на північно-західній окраїні Євразії, відносна відкритість холодним повітряним масам Арктики, а також близькість Атлантичного океану, що пом'якшує кліматичні умови. Це визначає істотні відмінності в кліматичних умовах країни. На півдні середня температура січня наближується до 0 °С, липня — +17 °С, на півночі середня температура січня опускається до -14 °С, а липня наближується до +10 °С. Опадів випадає від 500 мм на далекій півночі країни до 700 мм на західному узбережжі Південної Швеції, а в горах їхня кількість досягає 2000 мм.

Численні, хоча й невеликі річки Швеції, як правило, є повноводними й порожистими. Чимало водних потоків мають швидку течію, на них є водоспади. Частина річок використовується для сплаву лісу й виробництва електроенергії. Швецію можна назвати країною тисячі озер, оскільки близько 8 % території зайнято цими водоймами, більшість озер мають льодовикове походження. Найбільші — Венерн, Веттерн, Меларен і Ельмарен — можна порівняти з американськими Великими озерами в зменшеному вигляді. Вони є судноплавними, з'єднані річками й каналами в єдицу водну систему і є важливою складовою транспортної мережі країни. Озеро Меларен з'єднане протоками й каналами з Балтійським морем.

Ліси — одне з головних багатств країни. Вони займають більше ніж 60 % території Швеції. Хвойні ліси з переважанням сосни і ялини поширені на півночі, у південній частині таких лісів залишилося мало, а в збережених масивах до хвойних порід домішуються дуб, ясен, липа, в'яз, клен.

Країна має значні запаси залізної руди, є мідні й поліметалеві руди.

Історичний розвиток. У давнину територію Швеції населяли германські племена. На початку І тис. н. є. почали встановлюватися торговельні відносини Східної Скандинавії з країнами Середземномор'я, а із VII ст. місцеві жителі вже вели жваву торгівлю зі слов'янами й франками. До VIII—IX ст. належить виникнення першої держави в Середній Швеції — королівства свеїв. Вихідці зі Швеції брали участь у набігах данських і норвезьких вікінгів на країни Західної Європи, але частіше вони вирушали по російських річках налагоджувати зв'язки з Візантією й арабським світом.

У період із XII ст. до першої половини XIV ст. під час хрестових походів шведами була підкорена Фінляндія. У 1397 р. в результаті Каль-марської унії відбулося об'єднання Швеції з Данією та Норвегією. У 1523 р. шведський дворянин Ґустав Ваза був обраний королем незалежної Швеції, а Кальмарська унія розпалася. У цей час у найбільших містах країни почали установлюватися об'єднання міських ремісників (цехи), зросли обсяги експорту заліза й міді. У 30-х рр. XVI ст. в країні була проведена лютеранська Реформація, а господарський підйом, що охопив Нідерланди, торкнувся й Швеції. Тут розвинулося гірничо-металургійне виробництво, почав застосовуватися переробний спосіб одержання чавунного лиття, значно розширився видобуток міді, з'явилися мануфактури, збройові заводи. Наявність власної промислової бази й значні капітали дозволили Швеції вести війни за панування в Балтійському морі й прилеглих районах. Згідно з Вестфальським миром 1648 р., країна одержала багато північногерманських земель і стала в один ряд із найбільшими державами того часу. Однак вторгнення Кар-ла XII в Росію під час Північної війни 1700—1721 рр. закінчилося розгромом шведської армії, у результаті Швеція втратила численні території. А після наполеонівських війн закінчився бурхливий період шведської історії, і країна стала дотримуватися нейтралітету. Надалі в зовнішній політиці Швеція дотримувалася принципу неучасті у воєнно-політич-пих блоках, однак у зв'язку з інтеграцією Європи шведський уряд виявив готовність відмовитися від політики нейтралітету.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...