Економічна ефективність районів

Основними джерелами доходу, одержуваного від туризму, служать:

) засоби, витрачені туристами на оплату готелів, харчування, транспорту, розваг та ін.;

) податки, сплачені туристами, і з доходів комерційних підприємств;

) мито;

) оренда;

) засоби від продажу сувенірів - як місцевого виробництва, так і імпортованих;

) засоби від продажу товарів, необхідних як у подорожі, так і для використання в "домашніх умовах".

Однак не весь отриманий прибуток знову надходить в економіку країни (регіону). Існують три види "відпливів":

) витрати на імпорт (купівля імпортованої продукції);

) особисті заощадження;

) податки.

Суми цих "відпливів" вилучаються з процесу рециркуляції: економіці країни (регіону) вони не приносять користі, хоча прибуток від податків використовує уряд. Частина податків може повернутися в країну (регіон), що підсилює вплив туризму на розвиток її економіки. [21]

Тому, говорячи про Причорноморський рекреаційний район, а саме про АР Крим, що приносить найбільший дохід з-поміж інших приморський територій, бачимо, що всього 100 мільйонів гривень або 10% від загального доходу з туристичної галузі Криму йде до бюджету автономії, незважаючи на те, що в Криму щорічно відпочиває 4,5-5 мільйонів осіб. [18]

Першою причиною недоотримання бюджетом коштів від туризму, як в Криму, так і в усьому Причорноморському районі є неузаконений і невпорядкований приватний курортний сектор.

Друга причина полягає в довгій і забюрократизованій процедурі переведення приватних домоволодінь у комерційні. Більша частина готелів не приносить доходу державі, оскільки має статус приватної власності і не призначена для отримання комерційної вигоди.

Третя проблема - нерозвиненість курортних селищ, які хаотично забудовуються і псують вигляд курортів. Причина цього - у відсутності генплану розвитку і прозорих муніципальних програм.

Офіційна інформація містить лише дохід, який отримано від надання послуг перебування, плати за землю для готелів і санаторіїв, що складає 5,6 % зведеного бюджету, що, звичайно, не відображає реального внеску цієї сфери в економіку. Якщо врахувати доходи, отримані від послуг транспорту і зв'язку, а також доходи, отримані місцевими українськими виробниками від реалізації продуктів харчування і товарів сезонного попиту, споживаних туристами і відпочиваючими, то сума значно збільшиться. За деякими оцінками, вона складає від 30-40 % до 60-70% доходів бюджету.

Ще складнішими є спроби оцінити реальний фіскальний внесок від цієї діяльності до бюджетів різних рівнів, а також в цілому в економіку регіону. За міжнародною статистикою обліку доходів від туризму на один долар розміщення турист витрачає 3-7 доларів на інші послуги інфраструктури туризму та індустрії розваг. Якщо враховувати, що основні виробники цих товарів і послуг (транспортні компанії - залізничні й авіа- перевізники; організації, що надають банківські послуги; компанії зв'язку; сільськогосподарські виробники) зареєстровані за межами певного району, то можна побачити, що всі ці доходи і відповідно податки до бюджету (ПДВ, прибуток) надходять до бюджетів інших районів України. Тому залишається порівняно невелика кількість податків (податки на землю, рекламу, прибутковий і деякі інші), які потрапляють передусім до місцевих бюджетів - бюджетів міст і селищ курортного значення, що складає близько 10-15 % всіх податків. Таким чином, за всієї важливості курортно-туристичної сфери для економіки реальної інформації про цю сферу досі не існує.

У Причорноморському рекреаційному районі спостерігається тенденція скорочення сезону. Так званий “високий сезон” - час найбільшого напливу рекреантів скоротився за останні роки до 2- 2.5 міс., що призводить до того, що у пошуках прибутковості суб'єкти курортно-туристичного ринку саме на цей період встановлюють найбільш високі ціни, що у свою чергу стримує зростання потоку рекреантів.

Інша тенденція - змінюється економічна спроможність рекреантів. Дедалі менше приїжджають на відпочинок до Криму громадяни з ближнього і далекого зарубіжжя і, навпаки, збільшується відсоток співвітчизників [див. додаток 2]. Тобто експортна складова курортно-туристичного сектору істотно зменшилася, а отже, держава недоотримує валютні доходи. [23]

Подібна ситуація складається і у Карпатсько-Подільському рекреаційному районі. Проте тут спостерігається помітне збільшення кількості іноземних туристів (в основному за рахунок Львівської області).

Інші цікаві матеріали

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...