Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Країни Балтії

Територія та географічне положення. Латвія, Литва й Естонія — унітарні держави, розташовані на північному сході Європи, на узбережжі Балтійського моря. Усі країни межують із Росією (2). Латвія також межує з Естонією (1), Білоруссю (3) і Литвою (4), Литва — із Латвією (5), Білоруссю (3) і Польщею (6), Естонія — із Латвією (5).

Країни займають вигідне географічне положення. Через їхню територію - проходять численні вантажопотоки, що прямують з Росії та Білорусі до портів узбережжя Балтики й далі в країни Західної Європи.

Природа. Країни розташовані на північному заході Східноєвропейської рівнини. Сучасний рельєф Балтії сформувався близько 10 тис. років тому під час останнього заледеніння. Льодовик згладив нерівності ^сформував специфічні форми рельєфу — кінцево-моренні вали, ози й друмліни, що складаються з відкладень піску, гальки, гравію й валунів. Рельєф є слабкогорбкуватим, із висотами 100—300 м над рівнем моря. Вузька низовина заввишки до 50 м оперізує Балтійське узбережжя. Характерною рисою його окремих ділянок є дюни, піщані пагорби, пасма, що пересуваються за допомогою вітру. Особливо вони вражають на Куршській косі, що відокремлює від Балтійського моря Куршську затоку. Тут дюни досягають висоти до 70 м і ширини до 1 км. Здебільшого вони вкриті сосновими лісами. Для охорони цього унікального куточка створений національний парк.

Загалом ліси займають близько третини території. У Литві й Латвії переважають мішані, а в Естонії хвойні породи дерев. Поширені сосна, береза, дуб, ялина, осика, вільха, клен, ясен, в'яз, липа. Низинна прибережна територія зайнята приморськими лугами.

Для жителів країн Балтії характерне дбайливе ставлення до при роди. Із метою її вивчення й охорони створені кілька національних парків і безліч заповідників. Так, в Естонії під охороною перебуває приблизно десята частина території.

Клімат тут помірний, перехідний від морського до континентального, із м'якою зимою й нежарким летом. Середні температури січня -2 .-8 °С, липня +І6 .+18 °С. Температура води в Ризькій затоці в липні-серпні +18 .+19 °С. Навесні й восени часті тумани, затяжні дощі, узимку трапляються відлиги. Опадів випадає від 500 до 800 мм на рік, що перевищує середні показники на Східноєвропейській рівнині. Три чверті опадів випадає у вигляді дощів, максимум припадає на літо.

Країни Балтії мають густу річкову мережу. Усі річки належать до басейну Балтійського моря. Найбільші з них — Дауґава (Західна Дві-на) і Нямунас (Німан). Дауґава протягом 357 км протікає по території

Латвії і впадає в Ризьку затоку. Цією річкОю проходив легендарний шлях "із варягів у греки". Нямунас протікає по Білорусі, Російській Федерації (Калінінградська область) і Литві. Річка судноплавна на 782 км від гирла з перервою біля Каунаської ГЕС.

У країнах Балтії багато озер, переважають невеликі водойми льодовиково-тектонічного походження. Найбільше озеро — Пейпус (Чудське) — розташоване на кордоні Естонії та Росії. Болота займають п'яту частину території. Ведуться роботи з їхнього осушення й перетворення на луги й пасовища. Загалом територія країн сприятлива для ведення сільського господарства, хоча ґрунти тут не дуже родючі, і значна частина сільськогосподарських земель є перезволоженою.

Країни є бідними на корисні копалини, особливо відчувається брак паливних ресурсів. Значні запаси будівельної сировини (вапняк, мертель, глина) і торфу. У Литві й Латвії є янтар, в Естонії — горючі сланці й фосфорити.

Історичний розвиток. Перші докладні відомості про племена, що населяли країни Балтії, з'являються наприкінці І ст. н. є. Давньоримський історик Тацит говорив про плем'я естіїв, що жили на березі Бурштинового моря (так раніше називалося Балтійське море). У ті часи через територію сучасної Латвії проходила межа розселення балтійських і фінських племен — їх розділяла річка Дауґава. Ближче за всіх до фін проживали західні балтійські племена (балти). Територію сучасної Естонії з давніх часів заселяли ливи й ести.

На зламі нашої ери провідну роль у господарському житті балтів, ливів й естів відіграло скотарство, у приморських районах основним заняттям було рибальство, важливе місце належало полюванню. Згодом усе більшого значення набуває землеробство.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання, збереження і відтворення природних ресурсів. А серед природних комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено