Індонезія - країна 13 тисяч островів

Місто Сурабая розташоване на острові Ява. Це морський порт у гирлі річки Калі-Мас і великий центр текстильної промисловості. Також тут працюють підприємства машинобудування, нафтохімічної та харчової промисловості, широко представлені численні художні промисли, зокрема знаменитий батик. Батик - це техніка розпису, за якої візерунок наносять на матерію тонким шаром розплавленого воску, після чого її опускають у фарбу, що замальовує невкриті воском частини.

Культура. Культура окремих островів країни різноманітна. Так, більшість пам'яток архітектури, на які так багата Ява, беруть початок від раннього середньовіччя. Приблизно у VIII ст. на острові утворилося королівство Матарам. Його правителі залишили після себе безліч буддистських храмів та інших святинь. Найвідрмішим є буддистське святилище Боробудур, побудоване приблизно у 800 р. Ця величезна споруда, що являє собою десятиярусную кам'яну піраміду заввишки 31,5 м, була задумана як грандіозний символ Всесвіту. її прикрашають 504 статуї Буддита 1460 барельєфів загальною довжиною близько 5 км, що зображують життєвий шлях Будди.

В Іріан-Джая основну частину населення складають папуаси, більшість яких дотепер зберігають багатовікові традиції та обряди. Плем'я папуасів очолює вождь, іншим представником влади є чаклун. На нього накладаються обов'язки збереження давніх переказів, контроль над дотриманням общинно-родових звичаїв, правильним виконанням племінних ритуалів, а також обов'язок охоронця мумії давнього вождя.

У країні традиційно розвинені ткацтво, ковальське ремесло й карбування, місцеві жителі — вправні різьбярі по дереву й кістці. Традиційний одяг чоловіків і жінок, насамперед яванців, — саронг — смуга тканини, що обертається навколо стегон або грудей і доходить до щиколоток. Головні убори — шапочка із чорного оксамиту й батикова хустка. Основна їжа — варений і потім обсмажений в олії рис або варений рис зі скибочками овочів і приправою, популярні рибні страви.

Господарство. Індонезія входить до нових індустріальних країн. Найважливіше місце тут належить гірничодобувній промисловості. За видобутком природного газу — 64 млрд м3 на рік — Індонезія посідає шосте місце у світі. Газовидобуток зосереджений на Суматрі, Східному Калімантані, Мадурі. За видобутком олова Індонезія перебуває на другому місці у світі, а нікелю — на четвертому. У значних обсягах ведеться розробка родовищ нафти, бокситів, марганцевих і мідних руд, ну гілля, фосфоритів, золота, срібла. Країна ввійшла до п'ятірки найбільших експортерів продукції з деревини, на неї припадає 6 % світового ринку. Тут виробляють лісоматеріали, картон, папір, фанеру. Тільки з випуску фанери в країні налічується понад 200 підприємств.

Традиційні галузі обробної промисловості — харчова й легка. Найбільше значення має виробництво борошна, текстилю, готового одягу й взуття.

У чорній і кольоровій металургії провідне становище посідають два великі комплекси — сталеплавильний комбінат у Чилігоні й алюмінієвий завод в Асахані. Уведений в експлуатацію перший у країні нафтохімічний комплекс і ведеться будівництво другого. Швидко розвиваються транспортне машинобудування й радіоелектроніка — у країні складаються комп'ютери, засоби телекомунікацій, виробляють автомобілі, мотоцикли, судна й літаки. Найбільші центри — Джакарта, Бандунг, Сурабая.

Кліматичні умови дозволяють індонезійцям цілий рік вирощувати сільськогосподарські культури, при їхньому чергуванні можна збирати до трьох урожаїв на рік. Основний хліб країни — рис, за збором якого Індонезія посідає третє місце у світі. Головні експортні культури: каучуконоси, кокосова пальма, олійна пальма, чай, кава, какао, агава (сизаль), прянощі, хінне дерево, цукрова тростина. Вирощують численні фрукти, зокрема десятки сортів бананів, ананаси, манго, папайю, дуріан.

Тваринництво розвинене слабо, свійську птицю розводять скрізь, а свиней — тільки немусульманські народи. Биків і буйволів використовують як тяглову силу. Традиційно велике значення мають рибальство, рибництво й морський промисел. Індонезія входить до десятка країн із найбільшим виловом риби й інших морепродуктів. Ведеться ловля тунців, анчоусів, оселедця, сардин, морських окунів.

За останні десятиліття в країні набули розвитку підприємства торгівлі, зв'язку, фінансові та інші послуги, розширилася мережа готелів і ресторанів. Із кінця 1980-х рр. уживають заходів, спрямованих на розвиток міжнародного туризму, в окремі роки країна приймає до 3 млн і більше іноземних туристів.

Найважливіший курортний центр Індонезії — один із Малих Зондських островів — острів Балі.

Інші цікаві матеріали

Вугільна промисловість України і Польщі сучасний стан та перспективи
У Європі на сьогодні тільки дві країни, – Україна і Польща, – зберегли вугледобувну промисловість, яка працює як для енергетичного, так і для металургійного сектора економіки. При цьому якщо Польща практично завершила ї ...

Генезис океану
Об’єкт: океан. Предмет: генезис океану. Мета курсової роботи: встановити походження світового океану. Завдання: підрозділ Світового океану на окремі частини, будова земної кори в області океанів, основні риси ре ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...