Іран – країна гір і пустель

Площа: 1648 тис. км2 (у два з половиною рази більша, ніж територія України).

Населення: 68,1 млн. осіб (2006).

Територія та географічне положення. Іран – унітарна держава, що складається з 24 провінцій. Країна розташована на сході Південно-Західної Азії. Межує з Вірменією, Азербайджаном, Туркменістаном, Афганістаном, Пакистаном, Іраком і Туреччиною. На півдні омивається водами Перської затоки, Оманської затоки й Ормузької протоки, на півночі – Каспійським морем.

Природа.

Більшу частину території країни займає велике Іранське нагір'я із середньою висотою 1200 м. Воно являє собою поєднання високих рівнин, гірських пасом і міжгірських улоговин. Нагір'я оточене, кільцем важкодоступних гірських пасом. Уздовж західного кордону простягаються гори Загрос, на сході – сильно розділені Східно-Транські гори, на півночі – хребет Ельбурс із найвищою точкою країни – вулканом Демавенд (5604 м), на південному сході – гори Мекран. Уздовж узбережжя Каспійського моря, Перської та Оманської заток простягнулися вузькі смуги берегових низовин.

Клімат більшої частини Ірану субтропічний, континентальний. На узбережжі Перської та Оманської заток – тропічний. Характерні риси клімату – брак опадів на більшій частині території та значні коливання температур. Іранське літо спекотливе із середніми місячними температурами від +25 до +32 °С. Особливість іранського літа – сильні північно-західні вітри, що іноді досягають ураганної сили. Середня температура січня від +2 °С на півночі до +15 °С на півдні, узимку часті зміни потеплінь і похолодань. У січні 2005 р. в місті Шехре-Корд був установлений рекорд мінімальних температур (-32 °С). Іранці називають Шехре-Корд «Дахом Ірану», оскільки це місто розташоване в піднесеній частині Іранського нагір'я.

Опадів на більшій частині Ірану випадає мало – до 500 мм, тільки на північних схилах Ельбурса й на Південно-Каспійській низовині – до 2000 мм на рік. Саме тому й річок тут небагато, частина з них несе воду тільки в короткий сезон дощів – узимку або навесні: У центрі країни розташовані пустелі Дештекевир (Велика Солона пустеля) і Дештелут. Більшість озер мілководні, найбільше з них – Урмія (Резайє).

Вода в Ірані являє собою величезну цінність. У багатьох районах використовуються не тільки річкові або ґрунтові води, але й. дощові, які збирають і зберігають у ямах і підземних ємностях. Існують і традиційні іранські системи «кяризів» – підземних галерей, які збирають ґрунтові води, що залягають неглибоко, біля підніжжя гір.

Землі Ірану багаті на нафту й газ. Країна є другим після Росії власником найбільших запасів природного газу, обсяг яких оцінюється в 24 трлн. м , що складає приблизно шосту частину загальносвітових запасів. Газові родовища Ірану дуже багаті на конденсат. Крім того, в іранському газі високий вміст етану, який легко перетворюється на етилен – один з основних продуктів хімічної промисловості. За запасами нафти – 50 млрд. тонн – Іран посідає четверте місце у світі.

Більша їхня частина розташована на південному заході країни, у провінції Хузестан і в районі Перської затоки. В Ірані також є родовища вугілля, залізної руди, хрому, міді, цинку, свинцю й сірки.

Історичний розвиток. Гран – країна давньої цивілізації, до 1935 р. відома як Персія. До початку IX ст. до н.е. на північному заході Іранського нагір'я склався Мідійський племінний союз (Мідія), а потім мідяни підкорили перські племена. У 553 р. до н.е. проти них повстав цар персів Кір зі знатного роду Ахеменідів. Він не тільки переміг мідян, але й завоював Лідію, Вавилон, Месопотамію та грецькі міста Малої Азії. Саме із цього періоду заведено починати історію іранської державності. Приблизно в цей час були створені священні книги зороастризму – релігії, що дістала назву за ім'ям давньоперського пророка Зороастра (Заратустри).

Завоювання Персії Олександром Македонським знаменує початок епохи еллінізму на цій території. Персія опинилася під владою грецької династії Селевкідів. У цей період давньоіранська культура збереглася тільки на півдні, у провінції Парса – центрі держави Ахеменідів. Після греків країна ввійшла до складу Парфянського царства.

Інші цікаві матеріали

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопіль ...