Розвиток міжнародної стратегії та економічного фактора Індії

Внутрішні чинники, економічні реформи, лібералізація і глобалізація значно вплинули на розвиток міжнародної стратегії Індії. По-перше, відбувався процес економізації зовнішньої політики Індії. Економічні питання стали ключовими темами у співпраці з країнами-сусідами, пануючими державами, так само й з країнами Півдня. Риторика й ідеологія замінилися прагматизмом. Новий підхід до міжнародної стратегії став помітним як на регіональному, так і на глобальному рівнях. На обох рівнях економічний стан мав значний вплив на зовнішню політику Індії.

На регіональному рівні політичні діячі Індії усвідомлювали, що домінування їхньої країни у Південноазіатському субреґіоні і Азійсько-тихоокеанському регіоні не може бути заснованим на військовій силі. Діяльність Індії в цій сфері у 2005 році була продовженням політики, яка проводилася з початку 1990-х років та полягала в зміцненні стосунків з прямими сусідами (доктрина Гужрала) завдяки побудові міцних стосунків з країнами Південно-Східної Азії ("Огляд Східної Політики"), країнами Середньої Азії та з країнами Персидської затоки (вони розглядають ці зони як частину "розширеного сусідства Індії") і створенню більш близьких зв'язків з Японією38. У стосунках з цими країнами Індія робила пріоритетними економічні проблеми. Поглиблення економічних відношень і побудова партнерських стосунків з даними країнами є особливостями нової регіональної політики Індії.

Прояв нової зовнішньої політики Індії сприяв її значному залученню до Південноазіатської Асоціації Регіональної Співпраці (ПААРС), направленої на побудову більш близьких економічних стосунків з державами - членами асоціації. Уряд Індії також наполегливо підтримував ідею щодо створення торговельного привілейованого (пільгового) регіону за допомогою членів ПААРС (Південноазіатський Пільговий Торговий Регіон, ПАПТР), який почав діяльність в 3 995 році і згодом став зоною вільної торгівлі (Південноазіатська Зона Вільної Торгівлі, ПАЗВТ). Збільшеній обсягу міжрегіональної торгівлі було також метою форуму, створеного в 1997 році для таких 5 країн: Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка і Таїланд. Його назвали БІМШТ-ЕС (Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка, Таїланд- Економічне Співробітництво). Більш того, на думку багатьох аналітиків Індії, БІМШТ-ЕС існує як "міст між Індією і АСЕАН і підсилює положення Індії V східній частині Індійського океану

Проте з середини 1990-х Індія сконцентрувалася на співпраці з АСЕАН, групою, що складається з 10 країн Південно-Східної Азії40. Угода була підписана в Балі в 2003 році. Вона отримала назву «Основи Угоди всебічної Економічної Співпраці Індії і країн АСЕАН» та установлює зону вільної торгівлі між Індією та країнами АСЕАН (Бруней, Індонезія, Малазія, Сінгапур і Таїланд збираються приєднатися до кінця 2011 року, країни, які залишилися, - до кінця 2016 року). Індія була також запрошена взяти участь у першому саміті Східної Азії, де окрім країн АСЕАН+3 (АСЕАН, Китай, Японія, Південна Корея) брали участь Австралія і Нова Зеландія. Саміт, який проводився в Куала-Лумпурі в грудні 2005 року, показав, що Індія має намір бути активним учасником процесів інтеграції в Східній Азії. Вона прагне стати однією з провідних сил нещодавно заснованої спільноти разом з країнами АСЕАН+3 .

Економічний фактор також мав важливе значення в стосунках з Китаєм. Б.М. Джайн пише, що Індія та Китай у своїх стосунках керуватимуться взаємними економічними інтересами . Під час китайсько-індійського саміту у квітні 2005 року було підписано більше десятка торгових угод. Обидві країни підкреслили, що їх мета полягає в збільшенні торгового обміну до 20 мільярдів доларів США до 2008 року. Щоб досягти цього, була збільшена кількість рейсів між двома країнами і введені нові механізми для економічної співпраці (наприклад, Механізм Фінансового Діалогу). Крім того, ці дві сторони обговорювали проблеми енергетичної безпеки й створення зони вільної торгівлі між Індією та Китаєм. (Спільне оголошення Республіки Індія і Народної Республіки Китай) .

Інші цікаві матеріали

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...

Мішані ліси. Своя область (урок). Мета Поглиблення знання учнів про природу, особливості
Мета Поглиблення знання учнів про природу, особливості мішаних лісів. Збагатити новими знаннями про природу і господарство свого краю.Розвивати навички роботи з картою, пошуковим матеріалом. Виховання професійних н ...

Порівняння Чорного та Червоного морів
Кожне море є унікальним природним явищем. Саме тому актуальність роботи полягає у дослідженні та виявлені основних закономірностей генезису, еволюції, географії, схематизації основних відмінностей Чорного та Червоного мо ...