Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Географічне положення Італії

У результаті війн 1494—1559 рр. країна потрапила під владу Іспанії, пізніше Північна й Центральна Італія були завойовані Австрією, а наприкінці XVI ст. — Францією. Проти іноземного панування розгорнувся національно-визвольний рух (рісорджименто), утворилися таємні організації карбонаріїв. Революції 1848—1849 рр. і 1859—1860 рр. створили умови для об'єднання території Італії навколо Сардинського королівства. А в 1861 р. було проголошено Італійське королівство. У Першій світовій війні Італія воювала на боці Антанти. У 1922 р. до влади прийшов фашистський уряд на чолі з Муссоліні. У Другій світовій війні Італія виступила союзницею нацистської Німеччини. Потужний рух Опору й допомога англо-американських військ призвели до падіння режиму Муссоліні. У 1946 р. Італія була проголошена республікою. За Конституцією 1948 р., країна стала парламентською республікою. Головою держави є президент, що обирається парламентом і представниками областей. У 1949 р. Італія стала членом НАТО, у 1957 р. - ЄЕС, а в 1993 р. - ЄС.

Населення. Більшість населення (близько 94 %) — італійці, хоча самі вони вважають себе, насамперед, римлянами, венеціанцями, сицилійцями й тільки після цього італійцями. Це пов'язане з історією утворення Італії, коли кожна з невеликих держав мала свої культурні традиції, звичаї, мову, діалекти. До нашого часу збереглися багато регіональних відмінностей: від способів приготування їжі до місцевих свят і звичаїв. Майже всі жителі Італії розмовляють італійською мовою; на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців. Жителі Сардинії розмовляють на діалекті, близькому до давньої латини. Тривалий час італійська мова була розмовною, існувало безліч місцевих наріч і діалектів. У розвитку єдиної мови вирішальну роль відіграла область Тоскана (Флоренція), де писали свої безсмертні твори Данте, Петрарка, Боккаччо.

Для італійців характерні стабільність у ставленні до релігії, шанування своєї родини й держави. Хоча церква в Італії відділена від держави, вона активно втручається в політичне життя країни та впливає на широкі кола населення. У західній частині Рима один квартал займає держава Ватикан — теократична монархія. Його голова — Папа Римський — одночасно є головою всієї католицької церкви.

У передвоєнні й післявоєнні роки багато італійців були змушені емігрувати з країни. Причини цього — важкі умови праці, безробіття, низька заробітна плата. Італійська діаспора налічує сьогодні понад 20 млн осіб. Однак із кінця минулого століття збільшується кількість італійців, що повертаються на батьківщину. Це пов'язано зі стабільним зростанням рівня життя, падінням авторитету Ватикану, дозволом розлучень і абортів.

Із відходом у минуле традицій міцних і багатодітних родин різко знизилася народжуваність. Зниження народжуваності супроводжується інтенсивним процесом старіння населення.

Італія — густонаселена країна. Середня густота населення становить 193 особи/км2, але розміщене населення дуже нерівномірно. Найгусточиселеніші області Італії — рівнини Кампанії, Ломбардії та Ліґурії, де проживає майже половина населення країни. Це пояснюється сприятливими умовами для землеробства, різноманітної промислової та портової діяльності й туризму. Гірські райони заселені набагато рідше.

Близько 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Турині.

В останні десятиліття став більш інтенсивним процес урбанізації, особливо в північних областях. Це значною мірою вплинуло на зміни н структурі зайнятості населення в результаті переходу робочої сили із сільського господарства в промисловість і сферу обслуговування.

Рим — одне з найкрасивіших міст світу. Щорічно його відвідують близько 3,3 млн осіб, він приваблює туристів з усього світу своїми архітектурними спорудами доби античності* середньовіччя, Відродження. Він не має рівних собі за кількістю пам'яток (Колізей, Пантеон, театр Марцелла, тріумфальні, арки, терми) й архітектурних ансамблів (Форум, що включає храми Кастера й Поллукса, середньовічні квартали Трастевере, палаци й церкви епохи Відродження), безліччю фонтанів, у тому числі фонтан Треві, у який туристи кидають монети, щоб ще раз повернутися до Рима.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5

Інші цікаві матеріали

Рекреаційна географія
Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя. В усьому світі вони перетворилися на вагомий і визнаний чинник економічного розвитку. «Мультиплікац ...

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Особливості розвитку продуктивних сил Болгарії
Україна є постсоціалістичною державою для якої характерні ряд специфічних особливостей розвитку відмінних від інших країн світу. Тому узагальнення досвіду розвитку господарства інших постсоціалістичних країн є важливим ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено