Відносини Китаю з Центральною та Південною Африкою

Особливості ЄС також пов'язані з природою китайських підприємств . Д. Ятс вказує, що вони негативно впливають на боротьбу проти корупції в Африканських країнах17 (хоча ця відповідальність також належить й іншим міжнародним корпораціям). До того ж, більшість китайських підприємств повністю контролюються Пекінським урядом, таким чином вони не можуть дотримуватися принципів вільного ринку і в деяких випадках можуть навіть служити інструментами для виконання інструкцій пекінського уряду. Такий стан справ очевидний в положеннях китайських підприємців, які здійснюють свою роботу в Африці. Денг Гуопінг, виконавчий директор корпорації СЬїпа Коаа1 апсі ВгісІ£е в Ефіопії, стверджує: «Ми - урядова компанія, і, якщо уряд захоче, щоб ми будували, ми будемо будувати». Менеджер окремого комплексу у Фрітауні заявив більш різко: «Я не розумію, чому моя компанія втягнута в процес, який не виробляє прибутку». Мета підприємств Китаю має бути розглянута в довгостроковій перспективі (забезпечуючи захист енергетичній безпеці Китаю) в той час, коли західні компанії сфокусовані на прибутку. Б. Джилл і Дж. Рейлі підкреслюють роль Пекіну в просуванні китайських підприємств в Африці. Масштаб просування є підтвердженням того факту, що Пекін заснував 10 інформаційних центрів і центри сприяння в Екваторіальній Африці. На додаток у листопаді 2004 р. Пекін організував Китайсько-Африканську бізнес-раду, яка співпрацює з Програмою розвитку ООН, що направлена на підтримку приватного сектору в Екваторіальній Африці18.

З іншого боку, Б. Джилл і Дж. Рейлі вважають, що структура китайських підприємств, їх взаємозв'язок і зв'язок з урядовою адміністрацією та агенціями можуть привести до конфлікту інтересів між «Китайськими учасниками», що задіяні в Африці.

Автори підкреслюють, що «китайська модель діяльності підприємств у Африці значно відрізняється від загальноприйнятої». Ці приклади не можуть бути узагальнені, однак вони напевно вказують на можливості для європейських підприємств і компаній в Африці.

Політичний фактор використовується Пекіном для зміцнення своїх позицій серед держав півдня. Президент в своїх промовах у парламентах Аргентини та Бразилії висловив солідарність із країнами, що розвиваються, та пообіцяв підтримку в «створенні багатонаціонального світу, в якому країни Латинської Америки, Африки та Азії будуть мати положення та відігравати ту роль, на яку вони заслуговують».

Одна з головних причин Китайської участі в Африці - питання про Тайвань. Частиною китайської політичної боротьби на міжнародній арені є створення негативної точки зору щодо державності Тайваню, досягнення його політичної та дипломатичної ізоляції, й Африка грає значну роль у цьому відношенні.

Більш того, китайський лозунг «світового перемир'я» - це спроба трансформувати в африканську реальність китайську модель соціального, політичного та економічного розвитку. Б. Джилл і Дж. Рейлі помічають, що Пекін хоче бути інтегрованою частиною змін, яких зазнає Африка. Це є предметом заклопотаності ЄС, тому що китайське поняття «політичної та економічної свободи» доволі далеко від європейських стандартів завдань демократії, політики та економіки. В цьому контексті А. Раузе вказує, що деякі африканські спостерігачі вражені китайським економічним успіхом у той час, коли Пікет описує африканські еліти як «зачаровані китайською цивілізацією». Деякі африканські лідери позитивно налаштовані на співробітництво з Пекіном. Іноді це виражалося метафорично, але дуже переконливо Робертом Нугате: «Ми дивимось на схід, де завжди сходить сонце». Нігерійський президент О. Обасанью йде далі цього, заявляючи, що він вважає, ніби «Одного разу Китай очолить світ».

Деякі дослідники міжнародних відносин підкреслюють роль історичного та ідеалістичного факторів у створенні тісного співробітництва між Китаєм і Африкою. Тейлор пише про «загального ворога» - західно-центральні закони та правила. В контексті кооперації між Китаєм і Півднем слід врахувати збіг думок й інтересів у міжнародних відносинах по таких аспектах, як економічний зріст і соціальний прогрес, зв'язок між світом і розвитком, захист навколишнього середовища в країнах, що розвиваються. Під час Китайсько-Африканського форуму в 2000 р. міністр Ші Гуаишинг заявив, що «Пекін і Африка не тільки мають схожі або ідентичні погляди по багатьох питаннях, але також в їх спільних інтересах полягає інтенсифікація міжрегіонального співробітництва». До того ж, ці спільні інтереси зміцнюютьсяісторичною ,: подібністю ,-г , акцентуванням негативної ролі колоніалізму у формуванні, міжнародних . відносин. . Цей тип поведінки також є прикладом, як пише І. Тейлор, «спроби втягнути Африку в глобальну політику, але тільки в таких рамках, коли Китай відіграє роль лідера»

Інші цікаві матеріали

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Вижниця Чернівецьк ...

Польща
Площа країни – 313 тис. км2, чисельність населення – 38,6 млн. осіб (за цими показниками в Центральній Європі Польща поступається тільки Україні). Столиця – Варшава. Державний устрій – унітарна республіка. В адміністрат ...

Обєкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...