Аргентина – «країна срібла»

Буенос-Айрес – столиця, головний порт, промисловий центр і транспортний вузол Аргентини. Тут проживає близько третини населення країни та виробляється більше ніж половина всієї промислової продукції. Буенос-Айрес засновувався двічі. Уперше – у 1535 р., однак іспанці, змушені під натиском індіанців залишити місто, спалили його. Удруге воно було засноване в 1580р. У 1980 р. місто врочисто відзначило своє 400-річчя. Сучасний Буенос-Айрес, що зустрів величезну кількість іммігрантів й увібрав у себе культуру різних народів, – місто багатонаціональне. Сюди ведуть залізні, шосейні дороги, водні шляхи та авіалінії. Буенос-Айрес посідає провідне місце в політичному, культурному й науковому житті країни. Тут розташовані Академія наук, університет, 35 театрів, серед яких оперний театр «Колон» – один із найбільших у світі. Буенос-Айрес нерідко називають латиноамериканським Парижем. У його архітектурі пишне бароко поєднується з елементами класицизму й рисами сучасних стилів. Збереглися архітектурні пам'ятки XVIII–XIX ст., серед яких уражає своєю пишнотою архітектурний ансамбль на площі Двох Конгресів.

Кордова – другий за значенням промисловий центр Аргентини, одне з найстаріших іспанських міст країни. Воно було засноване в 1573 р. і дотепер зберегло риси колоніальної епохи. Сьогодні це один із найбільших торговельних центрів. Кордова також є одним із провідних культурних і наукових центрів країни, тут розташований найстаріший університет Аргентини, заснований у 1613 р.

Культура. Масова імміграція внесла в культуру аргентинців особливості багатьох європейських народів. Найкраще традиційні форми матеріальної та духовної культури збереглися в селищах і маєтках – естансіях, розосереджених на великих територіях. Сучасний побут і фольклор аргентинських селян виникли на індіано-іспанській основі.

Із перших же років іспанського завоювання серед сільського населення поширення набула індіанська вовняна накидка – пончо, вона стала й традиційним одягом аргентинських ковбоїв – гаучо, які випасали худобу й займалися приборкуванням диких тварин. Зараз в Аргентині гаучо називають не тільки наїзників-пастухів, але й власників ранчо У народній аргентинській музиці переважають мотиви креольського фольклору. На початку XX ст. набуло величезної популярності аргентинське танго – танець, створений на основі кубинської хабанери. У Буенос-Айресі щорічно проводяться міжнародні фестивалі танго.

Улюбленою національною їжею аргентинців є смажене м'ясо. До свят готують асадо – м'ясне філе, смажене на вугіллях, і чурраско – м'ясо ягняти, приготовлене на рожні. У раціоні сільських жителів переважають страви з традиційних індіанських продуктів: маїсу, маніоки, картоплі, бобів.

Про культурні досягнення й традиції аргентинців розповідають експозиції численних музеїв, серед яких найвідомішими є етнографічний музей «Хуан Б. Амбросетті», де зберігаються експонати давньоперуанської культури Наска, Музей образотворчих мистецтв, Міжнародна художня галерея, Колоніальний музей.

Всесвітньо відомі й популярні твори аргентинських письменників Хорхе Луїса Борхеса й Хуліо Кортасара.

В Аргентині розвинені й популярні види спорту, пов'язані з кіньми. Щосуботи та в дні національних свят проводяться перегони. Також поширена національна гра пато – вид волейболу, у який грають сидячи на конях. Улюбленою розвагою гаучо були також півнячі бої, а в сільській місцевості ця традиція збереглася й дотепер. Ще одна популярна спортивна гра, пов'язана з кіньми – кінне поло.

В Аргентині, як і в Бразилії, дуже популярний футбол. Ця спортивна гра поглинула не тільки невеликі майданчики, але й величезні спортивні арени, наприклад стадіон «Монументаль», що вміщує 105 тис. глядачів. Аргентинська збірна з футболу неодноразово ставала золотим і срібним призером світу.

Аргентина – один з організаторів і постійних учасників Панамериканських ігор.

Господарство. Аргентина – одна з найбільш економічно розвинених країн Латинської Америки, у якій вартість промислової продукції істотно перевищує вартість сільськогосподарської. Три «кити», на яких тримається економіка сучасної Аргентини, – це гірничодобувна промисловість (свинець, цинк, уран, залізні руди), металургія та сільське господарство.

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Розміщення продуктивних сил громадського харчування у Подільському економічному районі
На сьогодні галузь громадського харчування в структурі комплексу надання послуг населенню посідає важливе місце в пріоритетах подальшого розвитку органів державного регулювання економіки. Ефективність проведення заходів, ...

Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд. Адже, вивчаючи і а ...