Аргентина – «країна срібла»

Наприкінці XIX – на початку XX ст. специфікою економічного розвитку країни була орієнтація сільського господарства на світовий ринок. До початку Першої світової війни Аргентина посідала перше місце у світі за експортом яловичини, лляного насіння, екстракту кебрачо (дубильного); друге – за експортом пшениці, вовни. У промисловості розвивалися головним чином галузі, пов'язані з переробкою сільськогосподарської сировини: м'ясохолодобойна, борошномельна, шкіряна, текстильна. Головним районом виробництва експортної сільськогосподарської продукції стала Пампа.

Після Другої світової війни в Аргентині почала розвиватися важка промисловість. Значним стимулом до цього стало відкриття в Патагонії великих родовищ нафти, природного газу й вугілля, а також руд металів – заліза, вольфраму, свинцю та золота.

За виробленням і споживанням промислової продукції, за виробництвом автомобілів, чавуну й сталі Аргентина посідає одне з провідних місць у Латинській Америці, а за видобутком нафти – третє місце (після Венесуели та Мексики). Розвинені також транспортне й сільськогосподарське машинобудування, виробництво металорізальних верстатів, електротоварів, кольорова металургія, хімічна, деревообробна, поліграфічна промисловість. Сільськогосподарська продукція складає основу аргентинського експорту. Головні сільськогосподарські райони – Пампа з безкрайніми рівнинами, родючими землями та Патагонія з неосяжними пасовищами. Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво – м'ясне скотарство й вівчарство. Кількість голів великої рогатої худоби в гігантських чередах складає більше ніж 49 мільйонів, тому Аргентину часто образно називають «м'ясним цехом Латинської Америки». Рослинництво базується на виробництві зернових, головним чином пшениці, кукурудзи та технічних культур – льону, соняшника цукрової тростини, бавовнику. На північному заході країни розташовані великі плантації популярного в країні парагвайського чаю мате Ієн лі передгір'я Анд укриті маслиновими гаями, цитрусовими садами та виноградниками.

Сільськогосподарська продукція переробляється на численних підприємствах харчової та легкої промисловості. Орієнтація аргентинської економіки на зовнішній ринок вплинула й на транспортну залізних (34 572 км) та автомобільних (208 350 км) доріг з'єднує основні сільськогосподарські й гірничодобувні райони з морськими портами (Буенос-Айрес, Ла-Плата та ін).

Характерною рисою економіки країни є значна частка іноземного капіталу и наявність змішаних компаній, де поряд із державним бере участь іноземний капітал.

Для Аргентини все більш важливим стає туризм. Щорічно країну відвідують близько 10 млн. туристів. їх приваблюють упорядковані пляжі Атлантичного узбережжя, гірськолижні курорти в Андах архітектура колоніальних часів. Дуже популярною є курортна зона Барілоче, де розташовані сотні мальовничих озер із мінеральними джерелами. Багато туристів відвідують водоспад Ігуасу на кордоні Аргентини з Бразилією, що є одним із найширших у світі (2,5 км). У країні створено більше ніж двадцять національних парків.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Економічне положення Малайзії
Малайзія - країна з економікою, що розвивається. Вона належить до групи найбільш багатих і розвинених країн, що розвиваються - до Нових Індустріальним Країнам (НІС). З 1970 року Малайзія почала перехід від економіки, ...

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...