Перу

Територія та географічне положення. Перу – держава в західній частині Південної Америки. Офіційна назва – Республіка Перу. На півночі Перу межує з Еквадором і Колумбією, на сході – із Бразилією і Болівією, на півдні – із Чилі, на заході омивається водами Тихого океану. Довжина берегової лінії складає 2414 км. Серед латиноамериканських країн Перу поступається за площею тільки Бразилії, Аргентині й Мексиці.

Природа. Територія країни являє собою три чітко виражені географічні області: вузька (завширшки від 80 до-150 км) пустельна прибережна рівнина вздовж узбережжя Тихого океану – Коста (берег); низинні джунглі басейну Амазонки – сельва – на сході; високі й стрімчасті гірські пасма Анд – становить 2500 км. Це один із найпосушливіших районів земної кулі. Причина такого, на перший погляд, незвичайного клімату тихоокеанського узбережжя криється в холодній Перуанській течії, що проходить уздовж берегів країни. Тут протягом кількох років не буває дощів, вітер переміщує бархани, а з рослинності зустрічаються лише поодинокі дерева, рідкі чагарники та кактуси, в оазисах у долинах коротких річок ростуть цукровий очерет і фруктові дерева. Завдяки холодній течії води Тихого океану біля Перу багаті на рибу, до поверхні піднімаються насичені мінеральними речовинами придонні води, що містять велику кількість організмів, які служать кормом для риб.

Анди займають приблизно 30 % території Перу та включають більше ніж 170 гір, що піднімаються на висоту понад 4850 м. Найвища гірська вершина – Уаскаран (6768 м). Температура повітря в горах залежить від їхньої висоти та коливається від -7 °С до +21 °С. В Андах є торіальні джунглі, де випадає понад 2000 мм опадів на рік. Плоскогір'я, плато й міжгірські долини вкриті степами, де сформувалися родючі чорноземоподібні ґрунти.

Східна частина країни – сельва – це частина Амазонської низовини, де переважає вологий екваторіальний ліс із цінними породами дерев й екзотичних квітів. Для сельви характерні тварини, що ведуть деревний спосіб життя, в основному це мавпи. Зустрічаються мурахоїди, лінивці, тапіри, пекарі; величезна кількість птахів із яскравим пір'ям (папуги, колібрі), плазунів, комах.

На східних схилах Сьєри беруть початок річки Мараньйон й Укаялі, які зливаються з Амазонкою. У горах багато озер, переважно льодовикового походження. На кордоні Перу й Болівії, на позначці 3812 м над рівнем моря, розташоване найвисокогірніше озеро у світі – Тітікака.

У Перу відкриті родовища майже 80 видів корисних копалин, утому числі міді, заліза, свинцю, срібла, золота, ртуті, молібдену. Країна має значні запаси природного газу, кам'яного вугілля, уранових руд.

Історичний розвиток. До встановлення іспанського панування на території сучасного Перу протягом кількох тисячоліть змінилася безліч індіанських цивілізацій. До моменту приходу в XVI ст. іспанських конкістадорів тут був центр могутньої цивілізації інків, що заступив близько 1100 р. давні культури Уарі та Чиму. Підкоривши всі місцеві племена, Імперія Сонця – як називали свою державу самі інки – поширила своє панування на величезну територію, що включає сучасні Еквадор, Болівію та Перу. Спостерігаючи за сонцем і зірками, жителі «Сонячної імперії» створили свій точний календар. Вони винайшли вузликове письмо – кіпу, що являє собою шнур, на якому закріплені кольорові нитки з вузлами. Кількість вузлів, їхні кольори, форма й розташування на нитках дозволяли фіксувати та передавати необхідну інформацію.

Проте найбільшого успіху інки досягай в будівельній справі. Вони зводили споруди з кам'яних монолітів – блоків, які присувалися один до одного з такою точністю, що між ними й зараз не може пройти лезо ножа.

Столицею імперії інків було місто Куско, що розташовувалося в центрі держави та налічувало до моменту іспанського завоювання близько 50 тис. жителів.

Під егідою інків існувало більше ніж сто різних народів. Ці трудові резерви дозволили побудувати споруди, що вимагали, подібно до єгипетських і вавилонських, величезної праці й великої кількості будівельних матеріалів. Найвидатнішою спорудою був храм бога Сонця – Коріканча. Стіни його головних залів були викладені золотими пластинами, а його бордюри прикрашені смарагдами та бірюзою. Золотий диск діаметром більше ніж 10 м символізував бога Сонця. На терасах навколо храму розташовувався знаменитий «золотий сад». Дерева, квіти та тварини, що перебували в ньому, були зроблені із золота, срібла й коштовного каміння.

Інші цікаві матеріали

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...

Країни Балтії
У Північній Європі своєрідним історичним розвитком, природними умовами і ресурсами, національним колоритом і культурою виділяється трійка Прибалтійських країн (країни Балтії): Естонія, Литва, Латвія. Пропонуємо стисл ...

Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі
Сукупність підприємств і закладів обслуговування на певній території утворює мережу обслуговування, яку називають соціальною інфраструктурою. Населені пункти, в яких розміщені підприємства сфери послуг, називають центрами обслу ...