Нова географія
  • Головна
  • Карта сайту
  • Контакти

Ресурсні фактори розміщення продуктивних сил

Усі ділянки розробляють, але добувають лише біля 2 тис. т. в рік. Більшість родовищ розміщені в межах Дрогобицького передгір’я.

Кам’яне вугілля розробляють у Львівсько-Волинському басейні, який є південно-східним продовженням Люблінського басейну з Польщі. На території Львівської області розміщені два з трьох геолого-промислових районів басейну: Червоноградський (Забузьке, Сокальське і Межирічанське родовища) і Південно-

Західний (Тяглівське і Любельське родовища). Добування кам’яного вугілля проводили лише в межах Червоноградського ГПР, Цей район вважають головним, в його межах наявно майже 700 млн. т кам’яного вугілля або 70–90 % усіх запасів басейну. Експлуатація шахт Межирічанського родовища почалася в 1957 р., і нині тут працює десять шахт: «Великомостівська», «Бендюзька», «Межирічанська», «Відродження», «Лісова», «Зарічна», «Візейська», «Надія», «Степова» і «Червоноградська».

Сьогодні ліквідовано два підприємства: № 1 «Червоноградська» і № 5 «Великомостівська». До мокрої консервації підготовлено ще три копальні: «Великомостівська», «Бендюзька» і «Візейська».

Щорічний видобуток кам’яного вугілля на усіх шахтах знизився та становить лише 1,35–1,67 млн. т.

Поклади бурого вугілля належать до Північно-Подільської (Придністровської) вугленосної площі із загальними запасами близько 9,1 млн т. Буровугільна площа має протяжність у вигляді вузької смуги завширшки 7–10 км вздовж зони контакту Розточчя і Подільської височини з Малим Поліссям. Щодо якості, то вугілля неоднорідне з переважанням лігнітів та бурого вугілля низького ступеня вуглефікації (марки Б 1-2). На Львівщині розвідано чотири буровугільних родовища:

Рава-Руське, Нестерівське (Жовківське), Золочівське і Ясенівське.

Сьогодні залишкові запаси бурого вугілля у реґіоні є незначними. Ресурси Північно-Подільської вугленосної площі зараховані до перспективних.

Менілітові сланці розвинуті в межах Карпатського сланцевого району, виходять на земну поверхню або перекриті малопотужними четвертинними відкладами. Сланцеві поклади трапляються у вигляді пластів і прошарків потужністю від 2 до 9 м. На основі запасів єдиного розвіданого на Львівщині Верхньосиньовидненського родовища запроектовано кар’єр і цех помолу сланців для використання їх для виробництва руберойду. Загальні балансові запаси цього родовища становлять 3,8 млн. т.

Для Львівщини властиве багатство покладів торфу. У реґіоні поширені евтрофні, пов’язані з річковими долинами, заплавні, притерасні, долинні і староруслові болота з низовинним типом торфових покладів. Торфові родовища розміщені у всіх рівнинних ландшафтних областях, особливо на Малому Поліссі і Передкарпатті. Найбільша їхня концентрація в межах заплав річок Дністер і Стир. На території Львівської області нараховують 128 родовищ торфу, серед яких 46 періодично розробляються. Запаси торфу

по області становлять 67,3 млн м3 за промисловими категоріями А+В+С1. Найбільшими торфовищами є Великоболітське (16,5 млн т.), Стоянівське (9,1), Солокійське (6,3), Полонинське (4,8) і Смільнянське (3,6). Сьогодні видобуток торфу здійснюють лише на Лопатинському і Стоянівському родовищах для потреб торфобрикетних заводів.

Цементна сировина за своїм значенням належить до першої десятки найважливіших видів мінеральних ресурсів.

Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (вапняки, гіпси, крейда, мергелі) та глинисті (глини, суглинки, леси, глинисті сланці, аргіліти) породи, які використовують у певних пропорціях у шихті.

Найціннішою будівельною сировиною є гіпси і вапняки. Широким розвитком у межах Дністровського гіпсоносного району характеризуються верхньотортонські гіпси, що приурочені до Волино-Поділля. Це район неглибокого залягання (від 0 до 35 м) гіпсо-ангідритової товщі, який тягнеться вздовж долини р. Дністер, утворюючи смугу завдовжки 330 км та потужністю до 40 м. Поряд з гіпсоносними відкладами в цьому районі поширені нижньокрейдові і неогенові вапнякові товщі потужністю до 120 м.

Пісок будівельний представлений 34 родовищами алювіальних і воднольодовикових пісків, з яких 13 перебувають у промисловій експлуатації. Видобуток будівельного піску становить 568,7 тис. м3 або 7,7% від загальноукраїнських обсягів. Найбільшими кар’єрами (понад 50 тис.м3/рік) є Ясеницький, Розвадівський, Південно-Тростянецький і Сихівський. Сьогодні реґіон повністю забезпечений будівельним піском.

Перейти на страницу: 1 2 3

Інші цікаві матеріали

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Економічна система Південної Кореї
Протягом трьох останніх десятиліть людство мало можливість спостерігати за деякими країнами, що розвиваються, що демонстрували світу "економічні чудеса". Звичайно ж, мова йде про молоді найбільш розвинені дер ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...

Головне меню

Нафтова промисловість
Водоспади світу
Місто та його структура
Історія географічної науки
Проблеми сучасності
Геодезія
Всі матеріали

Землевпорядкування

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Природні ресурси

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою.
 

Геоморфологія

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах існування.

Грунтознавство

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.


Наверх

© www.novageografia.com - Всі права захищено