Країни Закавказзя

Територія та географічне

положення. До країн Закавказзя належать Грузія, Вірменія та Азербайджан. Усі вони унітарні, Азербайджан і Грузія — президентські республіки, а Вірменія — парламентська. Хоча Закавказзя й розташоване між Каспійським і Чорним морями, Вірменія не має виходу до жодного з них. Країни Закавказзя межують між собою.

Якщо подивитися на карту, то не можна не помітити, що закавказькі країни «затиснуті» між більш масивними Росією (1), Іраном (2) і Туреччиною (3). Тому не дивно, що ці держави або їхні історичні попередники впливали й продовжують впливати на процеси, що відбуваються в Закавказзі.

Природа.

Особливістю країн Закавказзя є виняткова різноманітність і контрастність природних умов. Це пояснюється тим, що держави розташовані поблизу кількох природних меж — між помірним і субтропічним поясами, горами й рівнинами, морем і суходолом.

Більшу частину території Закавказзя займають гори Великого й Малого Кавказу. Гірська система Великого Кавказу, що складається з кількох хребтів, поділених мальовничими долинами, тягнеться з північного заходу на південний схід від Таманського до Апшеронського півострова. Найвищі гори Кавказу — Ельбрус (5642 м) і Казбек (5033 м) — являють собою конуси згаслих вулканів. Південніше розкинулося Закавказьке нагір'я, що складається з хребта Малого Кавказу (висота до 3724 м) і Вірменського нагір'я. Столиця Вірменії — місто Єреван — розташована в межах Вірменського нагір'я, що являє собою лавові плато, над якими піднімаються окремі хребти й численні вулканічні конуси.

Для ведення господарства й розселення найбільше значення мають міжгірські улоговини й рівнинні території. Так, на заході — між Великим і Малим Кавказом — розташована зона міжгірських улоговин, у якій зосереджені найбільш родючі землі Грузії. На сході, за нижньою течією найбільшої річки регіону Кури та її притоки Арак-са, гори Великого й Малого Кавказу розділяє велика Кура-Араксинська низовина, окремі ділянки якої розташовані нижче за рівень океану.

Регіон характеризується високою сейсмічною активністю, нерідкими є землетруси силою від 7 балів і більше. Наприклад, у грудні 1988 р. один із таких землетрусів повністю зруйнував місто Спітак і частково такі міста, як Гюмри (раніше Ленінакан) і Ванадзор (раніше Кіровакан). І хоча він тривав лише ЗО секунд, жертви були колосальні — близько 25 тис. осіб загинуло, а 530 тисяч залишилися без домівки.

Клімат у горах Великого Кавказу холодний, середньорічні температури близько 0 °С і нижче, випадає багато снігу. На півдні кліматичні умови трохи м'якіші. На узбережжі Чорного моря клімат субтропічний — із м'якою зимою, теплим літом і рясними опадами. У східній частині Закавказзя є райони з кліматом сухих субтропіків, де середня температура січня близько +3 °С, липня +26 °С, а річна кількість опадів — лише 200—400 мм. На Вірменському нагір'ї клімат сухий континентальний, зі спекотливим літом, холодною зимою й невеликою кількістю опадів — до 550 мм на рік.

Більшість річок Закавказзя бурхливі й короткі, багато з них мають значний гідроенергетичний потенціал. Найбільше озеро — Сеиаіі — розташоване у східній частині Вірменії на висоті 1900 м, із нього витікає річка Раздан.

Закавказзя здавна знають як джерело різних корисних копалин. Найбільше значення мають родовища високоякісної нафти в Азербайджані, мідних і поліметалевих руд у Вірменії та Грузії, молібдену Іі залізної руди у Вірменії.

Історичний розвиток. Вірменія першою здобула державність. УIX— VІ ст. до н. є. вона входила до складу рабовласницької держави Урарту, на руїнах якої і виникло перше вірменське державне утворення. У цей час у давньоперських текстах згадується «країна Арміна» (давньогрецьке — Вірменія). Населення країни називало себе хайк (хай). Вірменські легенди розповідають про існування прабатька всіх вірменів — Хайке, ім'ям якого вірмени й називають свою країну «Хайястан», а знайому нам назву пов'язують із сином Хайка — Драмам. У 301 р. вірмени прийняли християнство, а в 405—406 рр. був створений вірменський алфавіт, що практичйо без змін використовується й досі,

Інші цікаві матеріали

Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її ...

Розвиток чорної металургії в Україні
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б ...

Природні енергоресурси та їх використання
Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне викори ...