Країни Закавказзя

У XVI ст. Вірменію розділили між собою Персія й Туреччина. Більше ніж 450 років вірмени перебували під владою мусульман. Основним заняттям місцевого населення залишалося землеробство й скотарство, але частина вірменів успішно займалася ремеслом і торгівлею. Найважливішим центром вірменського купецького капіталу була Нова Джульфа, багато вірменських ремісників і торговців жили у великих містах Туреччини, у тому числі й у Стамбулі.

На початку XIX ст. Східна Вірменія була приєднана до Росії. Незабаром після початку Першої світової війни турки вирішили вигнати всіх вірменів із Малої Азії. Солдати-вірмени, що служили в турецькій армії, були демобілізовані й розстріляні, а жінки, діти й старі переселені в пустелі Сирії та Месопотамії. Багато вірменів, що вижили завдяки допомозі турків і курдів, утекли до інших країн. Із І922 р. Вірменія разом з Азербайджаном і Грузією була включена до складу Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (ЗСФРР), а через 14 років вони стали окремими республіками у складі СРСР.

У 1991 р. була проголошена незалежність Вірменії. Але, на жаль, країна не змогла уникнути конфлікту з Азербайджаном через Нагарний Карабах, і в 1992 р. він переріс у великомасштабні воєнні дії. Із 1994 р. країни дотримуються перемир'я, однак минулі події вплинули на взаємини між сусідніми народами.

Початок формування грузинських народностей пов'язаний з утворенням приблизно в VI ст. до н. є. Колхідського царства. Через два століття у східній частині країни з'явилося Картлійське (Іберійське) царство. Із того часу грузини називають себе картвели, а свою країну Сакартвело («земля картвельців»). У 337 р. грузинський народ прийняв християнство й тим самим змінив свої історичні перспективи. Після цього відносини Грузії з християнськими державами стали більш-тісними, але при цьому країна ніколи не розривала відносин зі Сходом. Найважливішим чинником об'єднання грузинів стало створення писемності. Найдавніша зі збережених літературних пам'яток датується Уст.

Наприкінці Хет. почалося об'єднання Грузії в єдину державу, що! особливо зміцнилася за часів правління Давида IV Будівельника та його онуки - цариці Тамари. її правління (1184-1207) було часом економічного й культурного підйому Грузії, «золотим століттям» країни.

Період величі Грузії закінчився в XIII ст., коли в країну вторгайся монголи. Але особливої кризи вона зазнала на початку XV ст. - під час навали військ Тимура. У наступні три століття Грузія опинилася відрізаною від християнського світу, а її південними сусідами були ісламські держави - Османська імперія та Іран, які по черзі завойовували й ділили її. Під їхнім впливом у Грузії почав поширюватися іслам.

На зламі ХУШ-ХІХ ст. Туреччину та Іран витіснила Росія, що и 1801 р. включила до свого складу Східну Грузію, а. через три роки іі Західну. Грузинський народ неодноразово боровся за незалежність, але антиросійські повстання жорстоко придушувалися.

Із 1991 р. Грузія після розпаду Радянського Союзу нарешті здобула незалежність. Як і її сусіди, вона не змогла уникнути політичних порушень і військових конфліктів. Першим президентом країни був обраний 3. Гамсахурдіа. Він проголосив курс на державотворення без автономій.

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Заповідна мережа Рівненщини
Під час бурхливого розвитку промисловості на Україні, і не тільки, відбуваються масові вирубки лісів, забруднення територій, що призводять до змін ландшафтів, а це негативно впливає не тільки на оточуюче середовище, а й ...