Туреччина

Клімат країни субтропічний середземноморський, у внутрішніх районах — континентальний. Складність рельєфу визначають великі розбіжності в опадах і температурах. В Анатолії та Вірменському нагір'ї випадає від 200 до 600 мм опадів на рік, а на схилах прибережних районів — від 1000 до 3000 мм. Середня температура січня: від +5 до -15 °С (у горах), липня: від +16 до +30 °С. У Східній Фракії та на середземноморському узбережжі літо тепле й сухе, а зима дощова.

На території Туреччини беруть початок найбільші річки Південно-Західної Азії — Тигр і Євфрат. У країні багато озер, найбільше з яких — високогірне озеро Ван. Воно безстічне й тому солоне.

У Туреччині велике різноманіття корисних копалин, однак багато з них мають невеликі запаси. Головне природне багатство — хромова руда. Є також родовища нафти, кам'яного й бурого вугілля, залізної, мідної, вольфрамової, уранової, молібденової та марганцевої руд, бокситів, сурми.

Історичний розвиток. Протягом кількох тисячоліть цей край був одним з осередків формування цивілізації та районом активних контактів між Сходом і Заходом.

В XI ст. на територію сучасної Туреччини вторглися племена сельджуків. У 1071 р. вони розбили візантійські війська в битві під Манцикерте, у результаті чого Мала Азія стала азіатської та мусульманською. Управління новими землями було доручене князеві Сулейману, що заснував тут свою державу. Після розгрому монголами військ Конійського султанату ця територія розпалася на безліч маленьких князівств (бейликів), одне з яких, розташоване в Північно-Західній Анатолії, стало ядром Османської імперії та основою для формування сучасної Туреччини.

Творець майбутньої могутньої держави — Осман, а потім і його син спочатку оволоділи північно-західною частиною Анатолії. Потім османи перетнули Дарданелли й висадилися у Європі. У 1389 р. вони розгромили війська сербського короля в битві на Косовому Полі й заволоділи більшістю земель на південь від Дунаю. Так почала зароджуватися майбутня величезна держава, що охоплювала прилеглі частини Європи, Азії та Африки. До кінця XVI ст. володіння Османської держави вже простягалися від річки Євфрат до Угорщини.

У 1453 р. після півторамісячного штурму турками був узятий Константинополь, який вони перейменували в Стамбул.

Найбільшого розквіту держава досягла в XVI ст. У 1521 р. османська армія переправилася через Дунай і захопила Белград. Потім турки оволоділи Східною Угорщиною та Будапештом. В Азії та Африці османи підкорили Сирію, Палестину, Ірак і Єгипет. Турки контролювали найважливіші торговельні шляхи, що дозволяло збільшувати доходи держави. Заохочувався розвиток ремесел і торгівлі, розвивалися наука й культура. Разом із тим Османська імперія не мала внутрішньої економічної та етнічної єдності. Туркам не вдалося асимілювати місцеве населення, а їхнє панування у європейських областях сприймалося як лихо й стримувало соціально-економічний розвиток. Це й стало однією з причин початку занепаду імперії, хоча в 1676 р. османам удалося захопити Поділля й деякі інші області України. Але и 1683 р. вони взяли в облогу Відень і були розбиті. Після цієї поразки почалося поступове відділення від імперії завойованих територій. Дуже руйнівним для Османської імперії став XIX ст., коли від неї відділилася Греція, фактично став незалежним Єгипет, домоглися автономії Сербія, Валахія та Молдавія. Подальша національно-визвольна боротьба поневолених народів сприяла утворенню нових незалежних держав. У 1878 р. незалежність проголосила Болгарія, а Угорщина відторгла Боснію та Герцеговину. Пізніше Османська імпе- рія повністю втратила свої європейські володіння, за винятком зон^ Стамбула й проток. А після поразки в Першій світовій війні Османська імперія занепала. Туреччині загрожував поділ, і тоді найуспішніший османський воєначальник Мустафа Кемаль об'єднав навколо себе сили для її порятунку. Кемаль і його прихильники завдали поразки грецькій армії та її союзникам. 24 липня 1923 р. був укладений Лозаннський договір, за яким визнавалася незалежність Туреччини, а 23 жовтня того ж року вона була проголошена республікою.

Інші цікаві матеріали

Рослинний світ Волинського Полісся
Актуальність теми. Важливість рослин у житті і розвитку суспільства помічена давно. Велика частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи спосіб життя людей протягом історичного періоду і в на ...

Республіка Індонезія
Республіка Індонезія в даний час, завдяки раціональної економічній політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. За багатьма показниками цю країну вже зараз відносять до групи нових індуст ...

Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія. Площа 160 км²; ст ...