Туреччина

У серці Туреччини, удалині від усіх морів і приблизно на рівній відстані від найбільших турецьких міст — Стамбула, Анкари, Анталії та Ізміра - розташоване давнє місто Афьон. У 738—696 рр. до н. є. тут жив фригійський цар Мідас, що, за античними легендами, володів даром перетворювати в золото все, до чого торкався.

Господарство. Тривалий час Туреччина була аграрною країною, але індустріалізація, що проводилася в минулому столітті, привела до створення базових галузей промисловості, серед яких найбільше значення мають легка й харчова. Країна є великим виробником текстилю, одягу, взуття. Ця продукція йде на експорт.

Туреччина домоглася успіхів і в електроенергетиці. Розширені або введені в експлуатацію потужності великих ТЕС «Афшин-Елбістан», ГЕС «Кебан» і «Каракал», споруджена найбільша в Туреччині гребля «Ататюрк» на Євфраті. Ця гребля заввишки 180 м і завдовжки 1914 м — п'ята за розмірами у світі.

Швидко розвивається чорна металургія, половина сталі виробляється на трьох комбінатах повного циклу. Важлива металургійна база розташована в Західній Анатолії, де ведеться видобуток бурого вугілля. Загалом становище країни залежить від постачань палива, оскільки обсяги видобутку кам'яного вугілля й нафти є невеликими. Переробку нафти здійснюють кілька нафтопереробних підприємств.

У машинобудуванні найбільше значення має виробництво й складання транспортних засобів за іноземними ліцензіями. Найбільші підприємства зі складання автомобілів розташовані в Стамбулі, Бурсі, Ізмірі. У країні також виробляють судна, літаки й геліокоптери.

Традиційно велике значення має сільське господарство. Тут явно переважає поливне й богарне землеробство. Найбільше висівають пшениці та ячменю, менше значення мають жито, кукурудза, просо, рис. Із технічних культур вирощують бавовну, тютюн (одне з провідних місць у світі) і чай. Розвинене виноградарство й плодівництво, особливо великі насадження маслини, інжиру, фундука й волоських горіхів.

У тваринництві переважає дрібна рогата худоба, більше половини якої припадає на овець.

В останні роки Туреччина змогла стати великою туристичною державою. Багата історична спадщина, сприятливий клімат, першокласний сервіс і традиційна гостинність приваблюють мільйони туристів із різних країн світу. Головний курорт Туреччини — місто Анталія. Воно розташоване на узбережжі Середземного моря й відрізняється затишними пляжами, численними готелями й пристанями. За рік Анталію відвідують більше ніж 5 млн іноземців, що приносить Туреччині чималі доходи

Територією країни пролягають шосейні й залізничні магістралі, що з'єднують Європу та Азію. Великі перспективи пов'язані зі збільшенням транзитних перевезень через територію країни, насамперед із перекачуванням нафти й газу. У зовнішніх перевезеннях великим є значення морського транспорту. Головними морськими портами є Стамбул, Мерсин, Ізмір, Трабзон та Іскендерун (база турецьких ВМС).

Сучасна Туреччина не є бар'єром між Європою та Азією, вона скорі те з'єднує їх.

Інші цікаві матеріали

Сучасне районування України. Основні чинники та принципи розміщення підприємств теплової електроенергетики
Актуальність першого питання даної роботи полягає в тому, що раціональній територіальній організації господарства в країні сприяє економічне районування. Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмін ...

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...

Туристично-рекреаційна галузь господарства
Існують оригінальні погляди на екологічний туризм як економічний процес, в якому рідкісні та естетично привабливі екосистеми продаються на міжнародному ринку для залучення в них відвідувачів; або як специфічний рин ...