Афганістан
На подальшу історію країни дуже вплинуло англо-російське суперництво в Азії. Росія намагалася взяти Афганістан з півночі, із Середньої Азії, а Англія — зі скореної ними Індії. Спроби англійців. підкорити Афганістан під час англо-афґанських війн завершилися провалом. Вони неодноразово займали столицю країни, а потім від-1 мовлялися від неї. У 1919 р. уряд Аманулли-хана проголосив незалежність Афганістану.
Після Другої світової війни в Афганістані зіткнулися інтереси СІЛА й СРСР. Радянський Союз надавав допомогу існуючим тут режимам, а американці підтримували сили, що протистояли центральному уряду. У 1979 р., на прохання влади, в Афганістан були введені радянські війська. Протягом десяти років вони брали участь у війні на боці уряду. У 1989 р. було оголошено про утворення тимчасового уряду у вигнанні.
Падіння уряду Наджибулли в 1992 р. призвело до нової громадянської війни, але вже між переможцями. Боротьбу за владу повели мусульманські угруповання поміркованих суннітів і радикальних шиїтів. Однак у країні з'явилася нова сила — фундаменталістський рух талібів («Талібан»), що підтримувався Пакистаном.
Протягом двох років вони змогли захопити значну частину території країни й у вересні 1996 р. ввійшли в Кабул. У 1997 р. Афганістан був оголошений еміратом на чолі з еміром Муллою Омаром. Конституція 1987 р. була скасована, країна почала жити за законами шаріату.
Талібам протистояли формування непуштунських народів — таджиків, хозарів та узбеків, що входили до Північного альянсу. Однак після терористичних актів 11 вересня 2001 р. у військові дії проти талібів вступили СІЛА, яким протягом кількох тижнів удалося розбити армію талібів.
У червні 2002 р. Лойя Джирга (національна асамблея) ухвалила рішення щодо створення перехідної адміністрації країни на чолі з одним із лідерів пуштунів Хамідом Карзаєм. На виборах, що пройшли в жовтні 2004 р., Карзай набрав 55,4 % голосів і став президентом країни.
Однак країна, що воювала протягом чверті століття, і досі потерпає від збройних конфліктів: на півдні виникають зіткнення пуштунів з американськими військами, а на півночі існує протиборство між узбеками й таджиками. Роздробленість афганського суспільства була й залишається причиною численних міжусобиць і конфліктів, що виникають на ґрунті територіальних, релігійних, ідеологічних, етнічних і культурних відмінностей між окремими племенами, народами, а також угрупованнями -- наприклад, між поміркованими й екстремістськи налаштованими ісламістами.
Населення. Афґаністан — багатонаціональна країна, де проживають більше ніж 20 народностей. 42 % населення — представники різних пуштунських племен, 27 % припадає на таджиків, по 9 % — на газарів та узбеків, менш численні нуристанці, киргизи, ваханці, аймаки, казахи. Пуштуни проживають у центральних, південних і південно,-східних районах країни — вони мусульмани-сунніти. Серед пуштунів багато кочівників, що вільно пересуваються територією Афганістану й Пакистану, уважаючи кордон умовністю.
Таджики проживають у північних і північно-східних районах країни. У північній частині проживають також узбеки, а на північному заході — туркмени. І ті, й інші — мусульмани-сунніти, їхні основні заняття — землеробство й скотарство. Газари зосереджені в центральній частині країни. Вони сповідують іслам шиїтського напрямку — саме із цієї причини їх часто пригноблювали. Загалом шиїти складають 19 % населення країни, а іслам сповідують 99 % жителів Афганістану. Дуже ( сильними в країні є також племінні традиції.
Населення країни відрізняється високою народжуваністю — 47,2 особи на 1000 жителів, при цьому смертність теж є досить великою — 21,1 особи на 1000 жителів. З огляду на те, що тривалість життя афганців є невеликою,— 42 роки — не дивно, що населення дуже молоде, і середній вік афганця складає 17,5 року.
Інші цікаві матеріали
Регіональна економіка промисловості України
Промисловість
– найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї
припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному
господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...
Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці,
пенсійне забезпечення)
Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян,
зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8].
Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки
кадрів та підвищення ...
Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Тернопільська
область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з
Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з
Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопіль ...