Мадагаскар

Територія та географічне положення. Мадагаскар — держава на однойменному острові й кількох прилеглих островах у південно-західній частині Індійського океану. Офіційна назва — Республіка Мадагаскар. Мадагаскар є четвертим за розмірами островом у світі. Відділений Мозамбіцькою протокою від східного узбережжя Африки, він розташований на відстані близько 400 км від африканського узбережжя. Своєю сучасною назвою Мадагаскар завдячує дорожнім заміткам венеціанського мандрівника Марко Поло.

Суперечка про походження Мадагаскару триває давно. Одні говорять про нього як про уламок давнього материка Гондвани, інші — як про дивом уцілілий клаптик легендарного континенту Лемурії, а треті (їх більшість) уважають, що Мадагаскар відколовся від Африканського материка близько 50 млн років тому.

Природа. Мадагаскар простягнувся з півночі на південь майже на 1600 км. Острів відрізняється дуже своєрідною природою. Більшу частину території займає вулканічне Високе плато — центральне нагір'я,— розбите тектонічними рухами на окремі масиви. Найвища гірська вершина — Марумукутру (2876 м) — розташована на півночі країни в гірському масиві Царатанана. На острові багато згаслих вулканів, нерідкими є землетруси. На сході й заході розташовані низовини. Берегова лінія майже всюди оперізана колоніями коралів, а східний берег порізаний бухтами та затоками, закритими з боку океану кораловими рифами.

Клімат Мадагаскару в цілому тропічний, чітко розрізняються дві пори року. Узимку — із травня до вересня — прохолодно й сухо, улітку — із листопада до квітня — спекотно й волого. Найбільшу кількість опадів (1500—3000 мм) отримують високі центральні частини островата східні схили. На південному заході значні території займає спекотна напівпустеля або випалена савана.

Кожна річка на острові має свої особливості. Річки, що впадають в Індійський океан,— короткі, порожисті, із водоспадами. Річки західного напрямку більш протяжні й спокійні. Головні річки — Беуїбука, Тсірібігья, Мангукі та Унілахі,— впадають у Мозамбікську протоку й використовуються для іригації. На Високому Плато багато озер. В основному це кратери згаслих вулканів.

Завдяки своєму ізольованому острівному положенню Мадагаскар є унікальним заповідником, де збереглося багато видів тварин і рослин, які ніде більше на Землі не зустрічаються. Так, із 12 тис. рослин Мадагаскару більше ніж 10 тисяч — ендеміки.

На сході й півночі острова переважають вологі тропічні ліси з гігантськими деревами. Там росте багато цінних порід, наприклад, полісандребен, каучуконоси. На Мадагаскарі налічується близько 1000 видів орхідей. Вражає величезна кількість ліан. Мадагаскарські ліани зберігають першість серед найдовших рослин нашої планети. І На заході розташовані савани з баобабами та пальмами. Там зустрічається знамените «дерево мандрівників» — мадагаскарська равенала. Схожа на величезне віяло, равенала є одним із національних символів Мадагаскару. У найиосушливішій частині острова ростуть характерні для тропічної напівпустелі алое, кактуси, молочай.

Типовий представник тваринного світу острова — лемур. Лемури належать до родини напівмавп. У природних умовах їх можна зустріти тільки на Мадагаскарі, тому острів іноді називають Лемурїєю. Крім лемурів, ендеміками є вівера — хижий маленький звірок, багато видів мишей, метеликів, майже половина птахів, що проживають на острові. Дуже багатий і різноманітний світ комах: різнобарвні мухи та терміти, сарана, гігантські коники — богомоли. На острові відсутні великі хижаки й отруйні змії.

Дослідники нерідко називають Мадагаскар «островом зразків». І Його надра збагачені різними мінералами. Тут є зелені йніжно-рожеві турмаліни, волошкові й діамантово-чисті берили, прозорі кварци, фіолетові аметисти, кавові топази, золотаві цитрини та ще безліч інших самоцвітів. Надра острова ще недостатньо вивчені. Уже відкриті поклади хромітів, бокситів, нікелю й інших кольорових металів.

Історичний

розвиток. Близько 2 тис. років тому Мадагаскар почали заселяти переселенці з Південно-Східної Азії, Індії, Ірану. Пізніше на острів прибули люди з материкової частини Африки. У XII

ст. на узбережжі Мадагаскару з'явилися перші арабські міста-колонії, а в центральній частині острова в XIV—XV ст. була утворена держана Імеріна. Першим європейцем, що відкрив острів, був португалець Дієго Діас зі своєю командою,, що в серпні 1500 р. випадково знайшов його під час пошуків морського шляху до Індії. Пізніше французи та англійці даремно намагалися зробити острів своєю колонією. Наприкінці XVIII ст. королівство Імеріна, розташоване в центрі острова, підкорило собі дрібні князівства й поступово перетворилося на потужну державу. Воно дістало назву Малагасійське королівство й тривалий час успішно відбивало спроби європейської колонізації. Однак у 1895 р. Мадагаскар був окупований і став французькою колонією. Під час Першої та Другої світових війн малагасійські солдати воювали у складі французьких військ.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Порівняння Чорного та Червоного морів
Кожне море є унікальним природним явищем. Саме тому актуальність роботи полягає у дослідженні та виявлені основних закономірностей генезису, еволюції, географії, схематизації основних відмінностей Чорного та Червоного мо ...

Геодезія
Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами. Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального ...