Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

За станом навколишнього середовища Закарпатська область відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно вразливих регіонів країни.

Незважаючи на те, що екологічна ситуація в області характеризується відносною стабілізацією показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі. Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.

В атмосферне повітря області за 2005 рік було викинуто 50,7 тис. т. шкідливих речовин, що більше, ніж у 1,5 рази 2004 року, з яких 23,0% – викиди від стаціонарних джерел забруднення, а решта 77,0% – від автотранспорту. Впродовж минулого року в повітря від автомобілів потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних засобів, зареєстрованих в області.

Найбільша кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними так і пересувними засобами спостерігається у містах Ужгороді і Мукачеві, частка яких у забрудненні атмосферного повітря складає відповідно 19,5% та 16,5%.

Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є магістральні газопроводи УМГ "Прикарпаттрансгаз", які обслуговуються Закарпатським та Хустським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Викиди підприємств і організацій НАК "Нафтогаз України" склали 40,4% від всіх викидів стаціонарних джерел області.

Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

У 2005 році 435 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 58,89 млн. м3, в тому числі 20,71 млн. м3 з поверхневих джерел, 38,18 млн. м3 – з підземних. За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води, яке відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на промислові потреби.

Загальне водовідведення по області становить 53,2 млн. м3. У поверхневі водні об'єкти відведено 50,02 млн. м3, з них недостатньо очищених стоків та без очистки – 12,996 млн. м3. Частка забруднених стічних вод в загальному скиді складає 24,43%.

В області склалася складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми, набуває тенденції до росту. Це є наслідком ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області.

У зношеному і аварійному стані знаходяться 30% систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та смт Великого Березного. У смт Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС смт. Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена.

Зростання будівництва об’єктів (цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації, інших) призвело до збільшення об’ємів зворотних вод, що потребують очистки. Одним з шляхів вирішення вказаної проблеми є встановлення локальних каналізаційних споруд глибокої біологічної очистки стічних вод в неканалізованій місцевості.

Лише 20% водоносних горизонтів підземних вод, що експлуатуються в області, умовно захищені. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси області та здоров’я людей, а також одним із потенційних джерел забруднення довкілля. Тому проблема поводження з відходами потребує особливої уваги.

Інші цікаві матеріали

Природні енергоресурси та їх використання
Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне викори ...

Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). У сучасній Україні демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напр ...

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...