Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

Станом на 01.01.2006 року в області обліковано 455,132 тис. тон промислових і побутових відходів та 30777 шт. люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1450 підприємствам і установам області. Всі відходи класифіковано по класах небезпеки.

Поводження з побутовими відходами на території області набирає ознак загрозливого характеру. Це результат цілого комплексу проблем, пов’язаного з безвідповідальним й безгосподарним поводженням з твердими побутовими відходами та, насамперед, недостатньою екологічною культурою.

В області нараховується 313 санкціонованих сміттєзвалищ загальною площею 2121,4 га, з яких паспортизовано 127. За статистичними даними на них заскладовано біля 4 млн. тон побутових відходів.

Вирішенням проблеми поводження з побутовими відходами є організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є рециклізація, тобто вторинна переробка відходів. З цією метою в області необхідно створити відповіді умови для залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних підприємств.

Збереження, раціональне використання і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу області має надзвичайно важливе значення та здійснюється через створення заповідних територій.

В Україні має місце значне відставання розвитку мережі природоохоронних територій у порівнянні з країнами Європи, де показник заповідності (відношення площі земель природно-заповідного фонду до площі держави) становить у середньому близько 15%. У Закарпатській області він перевищує 10% і є одним з найкращих показників.

В області значна увага приділяється розвитку природно-заповідної справи та розбудові екологічної мережі як одному із пріоритетних шляхів збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь. За останні 9 років з ініціативи облдержадміністрації у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році – 8,9%, а на 01.01.2006р. він становить 12,7% до загальної площі області. На території Закарпатської області розташовано 459 об’єктів природо-заповідного фонду площею 159,3 тис. га.

Цінні природні угруповання в області охороняються на території двох національних парків – НПП “Синевир” (40,4 тис. га), Ужанського НПП (39,1 тис. га) та Карпатського біосферного заповідника (53,6 тис. га), у якому розташована найбільша у Європі територія з незайманими лісами. Ужанський НПП входить до складу українсько-польсько-словацького біосферного резервату “Східні Карпати”. Це перший в Україні транскордонний заповідний масив, який Комісія ЮНЕСКО ”Людина і біосфера” внесла у 1999 році у Світову мережу біосферних резерватів. Важлива роль резервату полягає у збереженні унікальних для Центральної Європи пралісових екосистем, які є цінними еталонами для ведення лісового господарства на природних засадах.

В Закарпатській області особливої уваги потребує питання природно-техногенної безпеки. Ігнорування ризику надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру призводить до неготовності протистояти їх негативним наслідкам, а врешті-решт — до загибелі людей та значних матеріальних збитків, втрат і витрат.

Екологічна ситуація у Закарпатській області характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов’язаних з руйнівною дією паводків, небезпечних екзогенно-геологічних процесів – зсувів, селей, снігових лавин тощо.

У 1998 та 2001 роках відбулися два катастрофічні паводки, які нанесли значні збитки господарському комплексу області. Крім того, в активних зонах зсувів опинились 2168 житлових будинків у 12 районах області. Інженерно-геологічними дослідженнями зафіксовано 1250 зсувонебезпечних ділянок, загальним об’ємом 680,0 млн. м3 та площею 46,3 кв. км.

З метою ліквідації руйнівних наслідків природного та техногенного характеру (паводків, зсувів тощо) та запобіганню їх дії в майбутньому, прийнято ряд державних цільових програм (Комплексного протипаводкового захисту басейну ріки Тиса, протизсувних заходів, відселення громадян з зон активних зсувних процесів), які в основному не забезпечуються достатнім фінансуванням з державного бюджету.

Висновки

Отже, на сьогодні економічні негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на обсяги надання службою зайнятості послуг незайнятому населенню, що є дуже відчутним і в Закарпатській області. В зв'язку з цим у службі зайнятості Закарпатської області підвищився рівень зареєстрованих безробітних. Зросла велика невідповідність між попитом на робочу силу та її пропозицію.

Основні види робіт, які нині виконують безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.

Інші цікаві матеріали

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...

Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області
Дослідженню розвитку промислових комплексів та проблеми територіальної організації промислового виробництва України присвячено чимало науково-дослідних і практичних робіт. Дана курсова робота висвітлює тему, яка на сь ...