Природно-ресурсний потенціал

Автономна Республіка Крим знаходиться на крайньому півдні України. Територія її включає дві різні за площею та особливостями природних умов частини – рівнинну, що належить до степової зони, та гірську – до фізико-географічної країни Кримських гір.

Гори простягаються шириною майже 60 і довжиною 180 км. Складаються вони з трьох окремих пасом: Зовнішнього, Внутрішнього, Головного, для яких характерними є пологий північний схил та крутий уривистий південний. Висота гір коливається від 300 (Зовнішнє) до 1500 м (Головне). Вершини Головного пасма є платоподібними і називаються яйлами. В Кримських горах поширені карстові форми рельєфу, каньйони. Південна смуга між берегом моря та горами шириною 2-12 км носить назву Південний берег Криму.

АРК має багаті поклади корисних копалин. Насамперед, це стратегічні запаси: залізної руди, розташовані на Керченському півострові (Керченський залізорудний басейн, Екільджі-Елінське родовище), ропа Сиваша і солоних озер, які використовують у хімічній, металургійній промисловості, видобутку кухонної солі та для лікування, природний газ (Задорнянське, Глібовське, Джанкойське та морські родовища), самим значним постачальником якого є Голіцинське родовище, що знаходиться в 72 км від Тарханкутського півострова на глибині 40 метрів у Чорному морі. Родовища природного газу є також на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове. Загалом промислові запаси газу і газового конденсату в Криму складають відповідно 8948 млрд. м3 і 2,12 млн. тонн. На шельфі Чорного моря є родовища нафти, що починають розроблятися.

Поклади флюсових вапняків розташовані поблизу міст Севастополя,

Керчі, старого Криму, великі поклади будівельної сировини місцевого використання – біля Бахчисараю (цементні мергелі), с. Первомайського (бетонітові глини Курцівського родовища, пиляні вапняки Інкерманського родовища). Є також поклади різноманітних глин, гравію, піску, гіпсу, термальних вод. Мармур розробляють біля с. Мраморне, діорит – в Шархинському кар`єрі на Південному березі Криму.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа, термальні води та мінеральні джерела. Найкращі лікувальні грязі знаходяться у Сакському озері.

Автономна Республіка Крим включає три вертикальні грунтово-кліматичні пояси: передгірний – Передгірний Кримський посушливий, дуже теплий агрокліматичний район з м`якою зимою, гірський – Кримський агрокліматичний район вертикальної кліматичної зональності, Південний берег Криму, а також степову зону – дуже посушливу, помірно жарку агрокліматичну зону з м`якою зимою. Тобто територія Криму на півночі має помірно континентальний клімат, у горах розчленований рельєф та різниця у

висоті над рівнем моря зумовлюють строкатість і вертикальну поясність кліматичних умов – від помірно-прохолодного до субтропічного Середземноморського на Південному березі Криму. Опадів у степовій зоні випадає 300-500 мм на рік, переважно у теплу пору року, в горах – відповідно від 500 до 1100 мм на Головному пасмі. Суми активних температур складають від 2800-3550 у передгір`ї до 1500-27000 С у горах. На Південному березі Криму середньорічна кількість опадів – 350-630 мм, сума активних температур досягає 41000 С.

Гірський і Передгірський Крим, маючи невелику (близько 750 тис. га) площу, відіграє суттєву роль в економіці країни як оздоровниця державного рівня, район вирощування високоякісних фруктів, винограду, тютюну, ефіроолійних та інших технічних культур. До нього відносяться райони: Бахчисарайський, Алуштинський, Ялтинський (Велика Ялта), Сімферопольський, Чудацький, Білогірський, м. Севастополя, Старокримський, частина Феодосійського. Ґрунтотворні породи представлені продуктами вивітрювання кристалічних та осадових порід – вапняками, пісковиками, конгломератами, глинами, на яких сформувався ґрунтовий покрив території. Це південні та перед гірські чорноземи, дерново-карбонатні, коричневі й сірі ґрунти сухих лісів та чагарників, карбонатні, щебенюваті, опідзолені бурі лісові ґрунти, перегнійно-карбонатні, гірсько-степові й гірсько-лугові та алювіально-лугові ґрунти річкових долин і водоносних балок, солонці і солончаки. Характерною особливістю усіх ґрунтів гірського Криму є їх кам`яно-щебенюватий механічний склад, що визначає в комплексі з іншими умовами фізичні властивості – водний та повітряний режим, можливість механізованого обробітку, використання під різноманітні сільськогосподарські угіддя: ріллю, вигони, сади, виноградники, ліси, сіножаті та інше.

Інші цікаві матеріали

Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї ВСТУП Земля як
Земля як основний базис усіх процесів життєдіяльності суспільства в політичній, економічній, соціальній, виробничій, комунальній, екологічній та інших сферах має вартість, оцінка якої є умовою нормального функціонування ...

Заповідна мережа Рівненщини
Під час бурхливого розвитку промисловості на Україні, і не тільки, відбуваються масові вирубки лісів, забруднення територій, що призводять до змін ландшафтів, а це негативно впливає не тільки на оточуюче середовище, а й ...

Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України
Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання законів розміще ...