Природно-ресурсний потенціал

Ґрунти степової частини півострова переважно каштанові й лучно-каштанові солонцюваті – на північному сході, чорноземи південні мало гумусні – в центральній частині та на півдні, лучно-чорноземні – у долинах річок. До цієї частини зони входять такі адміністративні райони: Роздольненський, Чорноморський, Лакський, Первомайський, Джанкойський, Нижньогірський, Ленінський, Красногвардійський, Радянський, Красноперекопський та деякі території інших районів [13, c. 609-611].

Забезпечення АРК водними ресурсами недостатнє. На її території протікає 257 річок довжиною понад 5 км кожна, більшість їх бере початок із схилів Головного пасма Кримських гір з понад 2500 джерел. Характерна їхня особливість – маловодність, пересихання у засушливий період, але вони мають велике господарське значення. Найбільші річки – Салгир, Альма, Кача, Бельбек, Чорна, на яких збудовані водосховища, що регулюють водний режим – Сімферопольське, Загорське, Чорноріченське. Створено близько 708 ставків та понад 20 водосховищ (повний об`єм близько 380 млн. м3), серед яких Тайганське, Білогірське та Ізобільненське біля Алушти. В рівнинній частині півострова знаходиться Кримський артезіанський басейн, води якого використовують для місцевого і централізованого водопостачання та зрошування. Нині постійно зменшується споживання свіжої води: якщо в 1990 р. воно становило 2906 млн. м3, у 1995 р. –1850, у 2000 р. – 1150, у 2005 р. – 851, то в 2007 р. – 844 млн. м3 [11, c. 259]. В Криму розташовано понад 50 солоних озер. Найбільші з них – Сасик, Сакське, Донузлав, Актаське, Узунларське, які використовують для добування кухонної солі, ропи, лікувальних грязей.

Територією області проходить Північнокримський канал, який відіграє важливу роль у водопостачанні і зрошенні. Він побудований у 60-ті роки та забезпечив надходження на півострів води з Дніпра. Канал є унікальною спорудою, яка немає аналогів у Європі. Вода з Дніпра від району Каховки до Джанкоя тече самопливом, а далі насосними станціями розподіляється по великій мережі магістральних і місцевих каналів. Саме тому водогосподарський комплекс Криму – це розгалужена зрошувальна і колекторно-дренажна мережа, що охоплює 400 тис. га землі, має 398 насосних станцій з 1710 насосно-силовими агрегатами, 90 тис. гідротехнічних споруд, 11 тис. км каналів. Загальна балансова вартість основних меліораційних фондів – 2,1 млрд. грн. Кожного року обсяги постачання води на 87 % забезпечують потреби народного господарства автономії у водних ресурсах.

Земельний фонд республіки досить великий та освоєний для ведення сільського господарства. Загальна площа земель (суші) становить 2477,1 тис. га або 4,1 % в Україні, з них сільгоспугіддя – 1827,8 тис. га або 73,8 % до загальної площі земель, рілля – 1242,2 тис. га або 68,0 % від площі сільгоспугідь чи 50,1 % у загальній площі суші. За останні три роки в республіці додатково залучено у виробництво невживаної ріллі площею 143,4 тис. га. Посівна площа сільськогосподарських культур автономії у 2009 р. порівняно з минулим роком збільшена на 76,6 тис. га. У поточному році під зерновими культурами зайнято 699,4 тис. га,технічними – 93,6 тис. га, картоплею і овочебаштанними – 43,4 тис. га, кормовими – 56,9 тис. га [7, c. 2]. У зв`язку з фізично-географічними та грунтово-кліматичними умовами значна частина земельного фонду не може використовуватися в інтенсивному землеробстві без зрошення. Викликає занепокоєння стан зрошувальних земель, вода для поливу яких надходить з розгалуженої системи Кримського каналу: вони інтенсивно деградують і втрачають свою родючість. Необхідно провести комплексу реконструкцію та підвищити техніко-екологічний рівень гідромеліоративних систем, які не забезпечують нормального еколого-меліоративного і біохімічного стану ґрунтів на зрошувальних масивах, а також високого рівня врожайності культур. Від нормальної роботи цих систем залежить забезпечення питною водою населених пунктів Криму.

Інші цікаві матеріали

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: ...

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...