Природно-ресурсний потенціал

В Криму сотні тисяч гектарів родючих раніше земель відведено для добування корисних копалин. Внаслідок господарської діяльності кар`єрами виведено з корисного використання багато земель, де не проводиться рекультивація.

Більша частина Криму лежить у степовій зоні, але степова рослинність майже не збереглася, через сильну розораність території. У передгірній частині переважають лісостепи, в горах – ліси (дубові, росте бук, граб, сосна).

Загальна площа земель лісового фонду у 2008 р. становила 368,8 тис. га або 3,4 % від лісового фонду України. Яйли вкриті високогірними луками. Гірський Крим важливий як лісовий масив з дубовими, сосновими, буковими й іншими лісами, у яких нараховується близько 150 видів деревних та чагарникових порід, серед них – багато ендемічних. Ліси захищають ґрунти та регулюють водний режим більшої частини півострова. На Південному березі Криму рослинність середземноморського типу. Значні збитки економіці АРК наносять лісові пожежі. Так, у 2008 р. зареєстровано 195 випадків лісових пожеж, що склало 4,8 % від усіх пожеж в Україні. Площа лісових земель, пройдена пожежами, склала 189 га, заподіяні збитки – 1847,8 тис. грн. [12, c. 57].

У Криму є великий потенціал вітроенергетичних, геотермальних і сонячних ресурсів, а також невеликі річки з швидкою течією, на яких можуть бути збудовані економічно ефективні малі ГЕС. Термальні води є джерелом теплової енергії, а їхні виходи найзручніше застосовувати там, де води піднімаються до глибини 450 м (температура +400 С) чи 1000-2000 м (температура +70 – 1000 С).

Особливе місце займають рекреаційні ресурси. Це пляжі, що простяглися на 157 км по берегах морів, з них понад 100 км штучні, відомі 26 родовищ лікувальних грязей (Лакське і Чокракське озера, Булганакське родовище), понад 200 свердловин, та 100 джерел мінеральних вод мають унікальний хімічний склад. Нині спеціальною постановою Кабінету Міністрів України до категорії лікувальних віднесено 15 грязевих родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод. Високу оцінку за світовими стандартами мають бальнеологічні ресурси Криму, проте вони використовуються лише на 30 %.

Територіальна структура рекреаційного комплексу регіону, що склалася у 60-70 роках, залишається незмінною. Найбільш освоєною частиною півострова є територія Великої Ялти, де надається близько половини всього обсягу санаторно-курортних і туристських послуг. Водночас у багатьох районах Західного та Східного Криму розвинутий лише пляжний відпочинок, у гірських та передгірних районах переважно спортивний неорганізований туризм. Райони рівнинного Криму використовуються як території транзиту туристських потоків [3, c. 1].

В Криму нараховується 141 територія і об`єкти природно-заповідного фонду площею 700 тис. га або 2,7 % загальної площі республіки. До природно-ресурсного потенціалу відносяться також багаті та різноманітні ландшафтні ресурси. Тут створено 5 державних заповідників, 33 заказники, із яких – 16 загальнодержавного значення, 87 пам`ятників природи, 13 із них - загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ, а саме: Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заповідник мис Мартьян, Карадагський заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 22 парки-пам`ятники садово-паркового мистецтва, Нікітський ботанічний сад та інші.

Інші цікаві матеріали

Ресурси Тернопільської області
Історія культури та ресурси Тернопільської області Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською, є частиною історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій ...

Нормативна грошова
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, ...

Паливні корисні копалини нафта, газ, вугілля, сланці,
Паливні корисні копалини – це природні та мінеральні речовини, які з достатнім економічним ефектом використовуються в техніці та народному господарстві для давання тепла та інших корисних речовин. Як відомо, в ...