Національна економічна система

В економічній теорії національну економіку позначають різними ідентичними за змістом поняттями: “народне господарство”, “національне господарство”, “суспільне господарство”, “національна економіка”. А загалом – це господарська система, яка історично сформувалася в певних територіальних (національних) межах.

Національна економіка – конституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території *.

Для виникнення і розвитку народного господарства обов’язкові умови:

1) Формування і поглиблення територіального поділу праці.

2) Формування міцної централізованої держави.

За таких умов народне господарство з часом перетворюється на національний комплекс.

Національно-господарську систему характеризують:

а) ознаки національного суверенітету:

— незалежність;

— національна державність;

— суверенітет законотворчості;

— суверенітет виконавчої влади;

— суверенітет господарської діяльності;

— суверенітет зовнішньоекономічної діяльності;

б) ресурсно-виробничі ознаки;

— трудовий потенціал;

— науковий і технічно-технологічний потенціал;

— природно-ресурсний потенціал;

— національна власність;

в) господарсько-організаційні ознаки;

— національна фінансово-кредитна система;

— національна грошова одиниця;

— національна митна система;

— система управління і регулювання;

— національна транспортна система;

— національна виробнича інфраструктура;

г) товарообмінні ознаки;

— внутрішні ринки товарів, робіт і послуг;

— внутрішні ринки цінних паперів;

— система виходу на світові ринки.

Ознаки національного суверенітету утверджуються конституцією і законами Болгарії.

Ресурсно-виробничі ознаки виявляються через критерії оцінки продуктивних сил.

Господарські організаційні ознаки втілюються в системі обороту елементів продуктивних сил.

Народногосподарську систему обороту елементів продуктивних сил утворюють такі системи:

- грошова – національна грошова одиниця, система грошового обігу;

- фінансова – фінанси держави, підприємств, населення;

- кредитна – кредитні установи, кредитні ресурси, правові та економічні умови кредитування.

Господарський комплекс характеризується основними ознаками економічної потужності, структури та наявністю системи зв’язків між окремими складовими. Показником оцінки економічного потенціалу господарського комплексу країни є валовий внутрішній продукт (ВВП). * Але головну характеристику господарського комплексу дає структура суспільного виробництва.

На ґрунті співвідношення між складовими господарського комплексу формуються:

• соціально-економічна структура економіки;

• організаційно-економічна будова економіки;

• виробничо-технологічна структура економіки;

• науково-технічна структура господарства;

• фінансово-економічна структура економіки;

• територіально-галузева структура продуктивних сил.

Основним типом розвитку господарства країни є прогресивний комплексний розвиток.

Питання комплексності розвитку економічних районів є важливим чинником, що формує економічну незалежність Болгарії.

Інші цікаві матеріали

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Геодезія
Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами. Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального ...