Особливості розвитку промислового комплексу Болгарії

Розвиток сучасної індустрії в Болгарії почалося після другої світової війни, в умовах соціалістичного ладу. Була створена така галузева і територіальна структура, що відповідала специфічним умовам Болгарії і можливостям, що розкрилися перед країною в зв'язку із широким залученням у міжнародний соціалістичний поділ праці. Важливе місце зайняли галузі важкої індустрії, особливо металургія, машинобудування і хімія. У валовій промисловій продукції частка цих трьох галузей зросла приблизно з 5% у 1989 р. до 38% у 2003 р. Одночасно скоротилася частка харчосмакової і текстильної галузей, що у буржуазній Болгарії давали більш % усієї промислової продукції.

Рис. 4.1 Розподіл виробництва промислової продукції за регіонами у 1945-2000 роках

Болгарія відрізняється від інших індустріально розвитих інших країн менш високою часткою галузей, що роблять засоби виробництва, і порівняно великою питомою вагою харчосмакових галузей.

По виробництву найважливіших видів промислової продукції в розрахунку на душу населення Болгарія поступово наближається до найбільше економічно розвитих європейських держав.

У ході індустріалізації і перебудови галузевої структури промисловості відбулися великі зміни в її територіальній структурі: сформувалися нові промислові райони і центри за межами головного, столичного індустріального району при загальному зрушенні в розміщенні на північ і схід країни. Одночасно різко збільшився обсяг виробництва й ускладнилася структура таких раніше виниклих промислових центрів, як Софія, Пер-никнув, Пловдив, Габрово, Русе (див. Рис. 4.1.).

Великі зусилля починаються для рішення складної проблеми — забезпечення прискореної індустріалізації щодо менш розвитих в економічних відносинах районів, що займають більш третини території Болгарії (Родопський край, Пиринський край, Південна Добруджа). За останню чверть століття частка цих периферійних районів у валовій промисловій продукції країни подвоїлася і продовжує рости.

Болгарія прагне максимально втягнути в господарське використання свої обмежені енергоресурси. Але високі темпи розвитку промисловості і транспорту викликають усе-таки необхідність у широкому імпорті нафти, природного газу, кам'яного вугілля й електроенергії. Це безпосередньо впливає, з одного боку, на зміну структури паливно-енергетичного балансу (у 1995 р. питома вага нафти, нафтопродуктів і природного газу перевищила 20% і продовжує рости), з іншого боку — на розміщення багатьох великих об'єктів не тільки нафтопереробною, але й електроенергетичної, хімічної і деякої іншої галузей промисловості.

Серед європейських постсоціалістичних країн Болгарія виділяється найвищою часткою імпортних джерел енергії в паливно-енергетичному балансі. При масштабах річного видобутку власного вугілля порядку 30 млн. т (% цього обсягу — самі низькоякісні вугілля з розроблювальних у Європі) і дуже невеликому видобуткові нафти і газу Болгарія вже в 1978 р. імпортувала (в основному зі СНД ) понад 13 млн. т нафту і нафтопродукти, 3 млрд. куб. м газу (по побудованому газопроводі СНД — ), 6 млн. т кам'яного вугілля і близько 4,6 млрд. квт- год електроенергії (власне виробництво понад 31 млрд. квт- год у 1998 р.).

Перша велика база нафтопереробної промисловості Болгарії створена поблизу Бургаса на базі радянської нафти, що доставляється по Чорному морю. До 1966 р. Бургаський комбінат мав у своєму розпорядженні потужності по переробці більш 16 млн. т нафти в рік і був самим великим нафтопереробним комплексом у всій Південно-Східній Європі.

Частка гідростанцій у загальному виробленні електроенергії усе більш знижується і не перевищує 1/10, хоча вони роблять тепер у багато разів більше електроенергії, чим 20 років тому. Найбільші ГЕС розмістилися при водоймищах у мальовничих гірських місцевостях Рилародопського масиву. Там побудовані каскади ГЕС Батакської, Ардинсбкої, Доспат-Вичинської, Белмекен-Чаирської гідроенергетичних систем

Із середини 70-х років розвивається атомна енергетика. Перша болгарська атомна електростанція — «Козлодуй» (її потужність у 1980 р. досягла 1 760 тис. квт) —сама велика з електростанцій країни. Її річний виробіток більше виробництва електроенергії у всій Болгарії в 1965 р.

Значну частину енергії Болгарія одержує з Росії та Болгарії по високовольтній (400 кв) лінії електропередач, протягненої від Молдавської ДРЕС через Дунай і румунську територію.

Інші цікаві матеріали

Застосування інноваційних технологій навчання географії
1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної полі ...

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...

Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...