Теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста

Серед найважливіших напрямів дослідження міста виділяються: його аналіз як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; як проблеми відтворення соціальної структури і способу життя цієї спільноти в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання на базі властивого місту матеріально-речового комплексу. Важливою стороною дослідження міста є закономірності розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості результату взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства. Тут суттєве значення має аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі, на основі якого вирізняється соціально-поселенська структура як ієрархічно організований взаємозв’язок соціальних типів міських та сільських поселень.

Тобто, предметну сферу досліджень міста складають:

дослідження міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей;

аналіз формування демографічної і професійної структури міста;

аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства;

аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі;

дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозв’язку соціальних типів міських та сільських поселень;

аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах;

аналіз зв’язку урбанізації і індустріалізації;

аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування;

дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу;

аналіз специфіки спілкування в міському середовищі;

дослідження маргінальних прошарків міського населення;

дослідження функціонування соціальної організації міста;

дослідження функціонування соціальних інститутів міста;

розробка програм соціального управління містом;

соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти;

забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста [4].

На рубежі XX-XXI ст. вітчизняна соціологія міста розвивалася переважно на рівні прикладних досліджень. Хронологічно можливо визначити кілька етапів розвитку дослідження міста:

-перше десятиліття XX ст. - пов'язане з розробкою моделі «ідеального міста»;

-дискусії 20-30-х років між «урбаністами» та «дезурбаністами», які точилися навколо проблем соціалістичного розселення;

-дослідження 60-х років - охоплювали проблеми регулювання зростання великих і малих міст, активізації роботи міського транспорту та сфери обслуговування, вивчення ролі міграції в розвитку міст, розробки планів їх соціального розвитку, дослідження проблем адаптації до міського способу життя, відродження урбанфутурології, вивчення проблеми урбанізованих районів, специфіки міського середовища тощо;

-дослідження 70-80-х років - зосереджувались на вивченні якості міського середовища, відмінностей між містом і селом, аналізі чинників еволюції міст, розвитку теорії соціального управління містом, визначенні специфіки радянської урбанізації тощо;

- 90-ті роки - поч. XXI ст. - характеризуються вивченням соціальної структури міста, організації сучасного життєвого простору, процесів територіальної диференціації та соціальної сегрегації у місті [6].

У дослідженні міста вносять вклад багато наукових дисциплін. Становлення дослідження міста не можна уявити собі без урахування тих результатів, що були накопичені науками, причетними до міської проблематики. У теорії містобудування, місто стало визначатися як середовище, що включає до себе систему соціальних інститутів, які забезпечують життєдіяльність міського населення, як створена людиною сфера необхідна для різнобічної діяльності.

Вивчаючи соціальні процеси і явища, що відбуваються в місті, соціально-демографічні проблеми міського соціуму, проблеми соціального, економічного, культурного управління і розвитку комунального господарства, дослідження міста тісно пов’язане з демографією, економічними науками, статистикою (соціальною статистикою), соціальною психологією, культурологією, теорією соціального управління тощо.

Як конкретний результат дії основних суспільно-географічних законів розглядаються суспільно-географічні комплекси, під якими розуміються виокремлені на основі суспільно-географічних зв’язків територіальна і комплексно-пропорційна структури матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Такі суспільно-географічні утворення виступають інваріантним об’єктом вивчення суспільної географії [8].

Інші цікаві матеріали

Історія земної кори проблеми, закономірності, роздуми
Історична геологія, що розшифровує умови й закономірності розвитку земної кори та планети в цілому, є наукою, що активно розвивається. Можливість точно датувати найрізноманітніші події минулого, вивчати вплив космосу на ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Князівство Ліхтенштейн - карликова держава
Князівство Ліхтенштейн (нім. Fürstentum Liechtenstein) - країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія. Площа 160 км²; ст ...