Про заснування міста Славута

Вдале економічне розташування поселення Славути привело до швидкого зростання населення, розвитку ремісництва і торгівлі. За даними податкового реєстру 1635 р. у м. Славутині було 12 шевців, 4 ковалі, 5 бондарів, 4 кушніри, 2 кравці, 2 гончарі, 3 м'ясники, 10 шинків.2 Цьому також сприяв той факт, що через містечко пролягав сполучний шлях між двома велики ми торговими шляхами: Київ-Чуднів-Полонне-Судилків-Заславль-Острог-Дубно-Радехів та північним торговим шляхом Домбровиця-Сарни-Березне-Корець-Звягель-Житомир. На теренах сучасного Славутського району дорога, що сполучала ці два великих торгових шляхи загальноукраїнського значення, проходила по лінії: Межиріч-Корець-Берездів-Хлапотин/Красностав/-Славута-Заславль. Окрім сухопутного шляху, через Славуту пролягав і водний торговий шлях по р. Горинь.

Дата заснування міста (близько 1634 р.) вказана у збірнику "Волинські єпархіальні відомості" під редакцією М. І. Теодоровича, виданого наприкінці XIX століття. Чи справді місто Славута таке юне? Є підстави поставити це під сумнів уже хоча б тому, що природні умови для розміщення міста тут надзвичайно сприятливі (річки, вода, ліси, пагорби).

У книзі "Исторический очерк Вольши Л. Крушинского описані історичні події на Волині, починаючи з XIII століття. Йдеться тут, зокрема, про приєднання Волині до Польщі внаслідок Люблінської унії: "На Люблінському сеймі (1569 р.) південне-західна Русь, яка включала в себе воєводства: Волинське, Брацлавське і Київське, відділена від Литви і включена до складу Польського королівства" (ст. 91). І далі: "Першим наслідком приєднання Волині до Польщі був . поділ її на три повіти: Луцький, Володимирський і Кременецький . До Кременецького повіту причислені такі місцевості: Кременець . Збараж, Волочиськ, Базалія, Красилів, Старокостянтинів, Острожінь, Любар, Полонне, Лабунь, Зеленці, Судилків, Славута, Заславль, Ляхівці, Човгань (нині Теофіпрль), Ямпіль ."(ст.92). З наведених вище цитат випливає, що у 1569 році уже була Славута. Отже, наше місто старше принаймні на 65 років, ніж вважається досі. Не виключена можливість, що Славута старіша і від цієї дати.

Додаткових досліджень потребує питання і про те, де саме > зародилося місто Славута. До такого висновку спонукають, зокрема, документи з історії міста, які зберігаються у Житомирському обласному архіві. У його фондах (фонд 1111, опис 1, справа „ 572) виявлено документи справи від 1922 р. про привласнення райкомунгоспом колишніх будинків князя Сангушка за межами міста. Згідно поданого у справі переліку "будинки князя Сангушка, що за межами міста, які захопив райкомунгосп", розміщалися по сучасних вулицях Леніна, К. Лібкнехта, Дзержинського, Одухи, Середня гребля, Радянська, Хмельницького та Кірова. Так, по вул. Деражнянський (Леніна) перелічені будинки "2— 14,16 (будинок з кузнею), 18 (пивоварня з прибудовами), 20 (приміщення згорілої лікарні), 22, територія колишньої суконної фа брики з будинками 3 і 5, 7 (будинок з садибою і флігелем), 9—17, 23". (На території згорілої фабрики тепер стоїть будинок № 19, а на території лікарні — будинок № 44).

Якщо перелічені вище вулиці не входили до території міста, то яка ж територія сучасної Славути вважалася містом? Відповідь на це дає доданий до заяви план міста 1906 року в таких межах: лівий берег Нижнього ставка, провулок Партизанський, церква, початок вул. Дзержинського, Робітничий провулок, православне кладовище, вулиця Газети "Правда" до вул. Б. Хмельницького, вул. Артема і далі по вул. Революції до Нижньої греблі на р. Утці. Зауважимо, що вулиця Революції мала первісну назву Замейська, тобто та, що за містом, а старожили Славути досі, йдучи на ринок, кажуть, що йдуть до міста.

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Льві́вська о́бласть —адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з на ...

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району
Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень ...