Проблеми та шляхи підвищення ефективності розвитку ТВК

Як відомо, основний шлях підвищення ефективності формування і розвитку ТВК полягає в інтенсифікації економіки. Інтенсифікація — це фактор, на основі якого можна досягти випереджаючого росту кінцевих народногосподарських результатів у порівнянні із зростанням трудових, матеріальних, природних і фінансових затрат. Характерно, що в процесі розвитку ТВК набули широкого впровадження досягнення науково-технічної революції в області механізації і автоматизації виробничих процесів, це сприяло виявленню трудових ресурсів із допоміжних і підсобних виробництв, а також найповнішому врахуванню місцевих природних і соціально-економічних умов при виготовленні продукції.

Однією з основних і вирішальних умов підвищення ефективності функціонування ТВК є прискорення науково-технічного прогресу в народному господарстві.

Важливим напрямком росту ефективності виробництва ТВК, економічних регіонів і вузлів виступає підвищення збалансованості в розвитку їх окремих сфер і галузей, вдосконалення загальноекономічних, міжгалузевих і внутрігалузевих пропорцій. У цьому зв’язку особливого значення набуває визначення територіальної пропорціональності народного господарства в розрізі комплексів економічних районів та адміністративних областей.

Ефективність розвитку територіально-виробничих комплексів передбачає найбільш повне використання трудових ресурсів, економію витрат сировини, енергії, напівфабрикатів, утилізацію всіх виробничих відходів. Всього цього можна досягти за умовами широкого розвитку виробничих процесів різного типу в енерговиробничих циклах — економіко-технологічних ланцюжках виробництв від видобутку сировини аж до одержання готової продукції.

До найважливіших проблем ефективного розвитку ТВК відноситься проблема капіталовкладень. Від того, наскільки раціонально використовуються кошти на розвиток підприємств, залежить рентабельність виробництва, кількість і якість виробленої продукції.

З метою ефективного використання капіталовкладень можлива реконструкція і технічне переозброєння підприємств у старопромислових районах, або ж створення нових комплексів на базі видобутку і переробки мінеральних ресурсів, що почали освоюватись [5,112—114].

Головним завданням раціонального розвитку і розміщення продуктивних сил є досягнення більш високої продуктивності праці на основі інтенсифікації виробничих процесів внаслідок обгрунтованого розміщення матеріального виробництва та сфери обслуговування населення, залучення до трудової діяльності важливого джерела ресурсів, які можна використати для прогресивних економічних і соціальних перетворень.

Прискорене зростання інтенсифікації виробництва породжує якісно нові тенденції в розміщенні продуктивних сил і висуває певні територіальні економічні і соціальні проблеми.

Важливу роль у вдосконаленні розміщення промисловості відіграють капітальні вкладення, в обсязі й розподілі яких відображається економічна і соціальна політика, спрямована на подальший збалансований розвиток виробництва в галузях народного господарства і в економічних районах. Від обсягу і територіального розподілу капіталовкладень та їх відтворювальної структури залежить формування матеріально-технічної бази економічних районів, а також значною мірою ефективність функціонування виробництва.

В сучасних умовах розвитку і територіальної організації продуктивних сил важливого значення набувають питання вдосконалення методів управління територіально-виробничими комплексами. Різні підходи до створення територільно-виробничих комплексів дозволяють вирішувати питання їх вдосконалення з урахуванням природних і економічних умов, а також перспектив розвитку господарства нових і староосвоєних територій. Одним з напрямів підвищення ефективності територіальної організації виробництва в умовах староосвоєних районів є вдосконалення структури виробництва, а також розвиток сфери обслуговування з метою забезпечення населення послугами. У староосвоєних районах з великим промисловим потенціалом, наявністю значної кількості великих міст поступово здійснюється процес вдосконалення їх територіально-виробничих комплексів, оптимізація галузевої структури, технічне переозброєння і розширення діючих підприємств, раціоналізація економічних зв’язків. Це основний шлях для вирішення проблеми вдосконалення територіальної організації промисловості.

Інші цікаві матеріали

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Господарський комплекс Щвейцарії
Актуальність теми. Розміщення продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього регіону як важлива комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні, просторові закономірності організації територіальних госпо ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...